М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

8.Яке бажання англійської королеви виконав Іван Сила? *

Програв англійському чемпіону.

Погодився на бій з уславленим англійським боксером.

Залишився жити в Англії.

Носив королеву на руках.

9.Виберіть епізод фіналу повісті О.Гавроша. *

Іван Сила залишається в Америці й виступає за цю країну на різних чемпіонатах.

Іван Сила гине у Франції від рук вболівальників Джебсона.

Іван Сила відбирає цирк у мадам Бухенбах і стає його власником.

Іван Сила збирається одружитися з Мілкою й поїхати в рідне село , бо "скучив за маминими галушками"

До будласка

👇
Ответ:
anya190804
anya190804
28.09.2022

8. Погодився на бій з англійським боксером.

9. Іван Сила збирається одружитися з Мілкою й поїхати в рідне село , бо "скучив за маминими галушками"

Объяснение:

4,8(57 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
орало2
орало2
28.09.2022

Визначною особистістю, в пісенній культурі стоїть, Маруся Чурай. Багато пісень цієї, поетеси стали народними...Мабуть, немає українця, який не чув, би хоча б одну пісню Марусі. Її тексти відображують жіночі почуття.

Біографія Марусі Чурай суцільна загадка...документальних фактів, що підтверджували б її існування. Та дослідники фольклору, наполягають, що така історична особистість все ж таки існувала,.

Маруся Чурай жила в сімнадцятому сторіччі в Полтаві. Вона була дочкою козака. Дівчина була закохана в Григорія Бобренка та матір хлопця була проти їх відносин. Він пішов на війну, а Маруся чекала, свого коханого. Коли Гриць повернувся, то одружився на іншій в угоду своєї ненці. Глибока рана– в душі дівчини не давала їй спокою. Вона загорілася, ідеєю помсти. Тоді Маруся заварила зілля та отруїла свого коханого.

Найвідоміші Марусі Чурай – це пісня «За світ встали козаченьки» є автобіографічною. Маруся в ній описує, як проводжала Григорія на війну. Пісня показує відношення матері до сина, а також тепле, відношення хлопця до своєї дівчини. Він просить матір, піклуватися за дівчиною наче за своєю дитиною. Маруся описує, як саме їй було важко того дня і, що вона «виплакала всі, очі».

Страждання, очікування, та переживання, дівчини описані в пісні «Віють вітри, віють буйні». Зі стихією дівчина, порівнює свої думки та передчуття чогось тривожного

4,6(43 оценок)
Ответ:
Zakhar13371
Zakhar13371
28.09.2022
Людське життя настільки швидкоплинне, що часом ми навіть не встигаємо зрозуміти, як непомітно проходять дні, місяці, роки. ми рідко замислюємося над тим, яке ж все-таки це життя коротке. а дріб’язкові сварки, минущі життєві труднощі, щоденне сидіння в інтернеті – це просто марнування й знецінення власного часу. лише один раз ми проживаємо такі етапи, як: народження, дитинство, юність, молодість, старість і, як не прикро, смерть. а будь-який з цих етапів своєрідний та неповторний. коли люди творять добро, іншим, цінують кожну мить життя і радіють навіть дрібницям, їхнє ставлення до світу набуває яскравості, насиченості, емоційності, а отже, вони й самі стають щасливішими. мені здається, що головна мета кожного – провести життя гідно, побачити й відкрити для себе якомога більше, не втратити жодної хвилини й не змарнувати її на взагалі непотрібні речі, в це вже не так складно зробити. варто лише дослухатися до своїх потреб, думок, мрій та цілей.

я неодноразово помічала, що все навколо вже стало таким звичним і буденним, що ми не бачимо тих маленьких приємних дрібниць, які роблять наш світ більш радісним й повноцінним. ідучи по вулиці, ти помічаєш похмурі обличчя людей, для яких жоден день не несе нічого нового та цікавого. діти поспішають у садок чи школу, дорослі – на роботу. але всі вони це роблять неохоче, нарікають на те, як їм все набридло й зовсім не вистачає часу на інші потреби. тож школярі мріють мерщій повернутися до легкого та безтурботного дитинства у садочку, а дорослі – до спокійного життя без серйозних, як їм здається, проблем. але кожний з цих періодів унікальний і неповторний. тож ми навпаки маємо дякувати за те, що є змога здобувати освіту, займатися улюбленою справою та навіть отримувати за це гроші.

та, на щастя, залишилися й такі люди, які помічають красу в усьому, що їх оточує. нещодавно випав сніг, і для багатьох це стало справжньою проблемою та приводом для невдоволення. одного такого зимнього ранку я спостерігала, як молодий татусь бавиться зі своєю дитиною на подвір’ї. вони увесь день грали в сніжки, ліпили сніжних баб і щиро раділи першому крихкому снігу. а восени, йдучи зі школи, я щоденно помічала стареньких дідуся та бабусю, які виходили на прогулянку милуватися опалим золотим листям. вони світилися щастям, яке простежувалося в їхніх очах, в усмішці, в поставі. стало радісно і тепло на душі від того, що є такі люди, які сяють від щастя, з якими приємно зустрітися поглядом, спілкуватися й з нетерпінням чекати наступної зустрічі.

уміння радіти життю, здібність любити, помічати прекрасне й тішитися дрібничкам – це те, що потрібно розвивати в собі, аби бути позитивною людиною, з якою усі прагнуть спілкуватися та яку всі цінують й поважають. варто пам’ятати, що ми живемо не тільки для себе, а й для ближніх, які нам стати тими, ким ми є зараз. треба берегти кожну хвилину, проведену з батьками, рідними та друзями. вони не вічні, і ми ніколи не можемо знати точно, коли востаннє зустрічаємося з ними. тож слід намагатися дарувати їм лишень позитивні емоції, не ображатися й не сваритися через дрібниці, залишити після себе якомога більше приємних емоцій та спогадів. доцільно пам’ятати, що кожен день нашого життя не схожий на інші. іноді він може видаватися не надто вдалим і хочеться зовсім його забути. але повинна ж бути хоча б одна мить, заради якої цей день годиться зберегти в пам’яті. саме несподівані непередбачувані події, що трапляються спонтанно, найбільше запам’ятовуються і стають найрадіснішими й найприємнішими подіями нашого життя. не слід занепадати духом, якщо щось не вийшло або пішло не за планом, адже все, що не робиться, на краще, а успіх приходить до тих людей, які не шкодують часу для втілення планів та цілей.

ніхто не знає, скільки кожному з нас залишилося жити. проте як би там не було, цього все одно буде замало. життя таке привабливе і стільки всього хочеться встигнути зробити та побачити. та багато людей живуть не сьогоднішнім днем, а планами на майбутнє, які можуть і не втілитися в реальність. тому, прагнучи до мети, не треба забувати помічати кожну мить, що більше не повториться. ві всі плани на завтра, ми так і не встигнемо отримати бажане. тільки від нас залежить, чи будемо ми жити на повну і проведемо весь цей час із задоволенням, чи так і проживемо у мріях, які, на нашу думку, здійсняться якось-то потім.
4,8(83 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ