ответ: кохання чи закоханість
Объяснение:
Нещодавно я прочитала, досить дотепну, автобіографічно-гумористичну повість, українського письменника Валентина Чемериса “Вітька + Галя або повість про перше кохання”. Головний герой твору, 14-річний Вітька Горобець, вперше закохується в однокласницю Гальку Козачок. У творі уславлюється почуття першого кохання, і вперше це "питання" вирішують наші герої по-дитячому, здійснюючи свої, безглузді та кумедні, героїчні вчинки.
Начитаний друг Федько Котигорошко, на прізвисько Жучок, завжди готовий до Він пропонує виражати свої почуття через серенади. «Неймовірний» спів Вітька для баби Хіврі викликає у мене регіт. Як тільки згадаю на його голові сомбреро з опудала, то знову усмішка. Ідея з листом, до редакції районної газети з проханням надрукувати зізнання в коханні, провалилася. Хотіли роздобути в бабці Векли зілля, яким причарують дівчину, але не вийшло. Ото по-побігав за кущі біднесенький романтик Федько.
Спочатку Галька нехтує прихильністю Вітька та хитро використовує друзів. Як то кажуть - стали в нагоді в господарстві: поносили воду, порубали дрова. От молодці!
Чого Вітька не переніс, так це прогулянки Петра Білого зі своєю коханою дівчиною, тому і утнув необдуманий вчинок – викликав суперника на дуель. Результатом чого став арешт так званих дуелянтів. Галя, звичайно, зрозуміла, що усе це заради неї. Поцілунок у щоку роблять Вітька щасливим.
Дуже веселими є сватання Вітька до Галі. Мама дівчини теж розуміє, що таке перші почуття, тому сипле в кишені хлопцям гарбузове насіння і пропонує прийти через 10 років. Таким чином автор дає зрозуміти читачам, що дорослішання має свою особливість, а закоханість - незмінний його супутник.
Є книги, з яких можна довідатися про все, й нічого не збагнути. (Йоганн Вольфганг Ґете).
Є книги, незаслужено забуті; нема жодної, яку б незаслужено пам’ятали. (Вістей Х’ю Оден).
Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той із Богом бесідує, або зі святими мужами. («Повість минулих літ»).
Книга в мить своєї появи ніколи не буває шедевром: вона ним стає. (Едмон і Жуль Гонкури).
Книга має створювати читача. (Карел Чапек).
Книга, яка не збагачує читача, обкрадає його. (Цаль Меламед).
Книга... залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто... не уміє витягти з мертвої букви живої думки. (Костянтин Ушинський).