Мені найбільше сподобався герой твору хлопець на і"мя Павлусь. у ньогої був дід Андрій, який привчав хлопця до лицарського ремесла. Навчав хлопця їздити на коні, кидати спис та внкар, орудувати шаблею та розповідав різні цікаві історії про їхні пригоди. ще в ньго були сестра Ганнуся, батько, мати і старший брат Петро, але він вже пішов на Запоріжжя.
Якось у село ввірвались татари, запалили хати та почали ловити дітей. мати та дід хлопчини загинули, а Ганну та батька захопили у полон.
Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти б урятувати сестру. У які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це до йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік.
Гімн - це пісня усієї країни, її обличчя. Який гімн, такий і народ. А точніше - за тим, як народ співає свій гімн, можна судити про його моральні цінності.
Щодо мене, то я захоплювалася українським гімном ще змалечку. В основному я чую його на урочистих лінійках з нагоди закінчення або початку навчального року. Я та всі мої однокласники стоїмо мовчки, приклавши руку до серця. Ця пісня викликає у мене почуття незалежності, волі, гордості за свою Україну, свою Батьківщитну. Вслухаючись у слова гімну, я ніби бачу перед своїми очима сцени боротьби за незалежність нашої країни. Це і битви козаків проти польської шляхти, і революційні вірші Шевченка, і численні повстання простого народу. Усім знайома пісня затягує мене у вир почуттів.
Ось які почуття викликає у мене гімн України.