Жанр: вірш.
Тема: зображення морського пейзажу, гармонії у природі.
Ідея: захоплення від краси та гармонії морського краю.
Головна думка: "не страшні для мене вітри в краю вічного проміння" (душевну радість породжує гармонія в довкіллі).
Епітети: ясне небо, ясне сонце, ясні хмарки, країна світла, золотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, малим човенцем, стежечка золотиста, щире золото, золотим шляхом, підводнії каміння, вічне проміння.
Метафора: з весельця щире золото спадає, країна золотистої блакиті, рине хвилечка перлиста, золотим шляхом по в’ється стежечка злотиста, тим шляхом, що проложило ясне сонце через воду.
Зменшувально-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з весельця.
Можу запропонувати охарактеризувати Дракона Грицька у такий б:
Дракон Грицько – добрий та чуйний дракон, який «вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печер», жив на світі близько восьми років і про його існування ніхто не знав. Нікому було його виховувати, малий навіть не знав, що йому їсти, тому харчувався травичкою, не вживав м’яса, нікому не чинив кривди.
Згодом Дракон потоваришував із пустельником, який навчив його грамоти. Грицько почав читати, писати вірші, знайомитись з богословськими творами. Грицько навіть намагається контролювати свою справжню природу, випускаючи полум’я лише вгору. Так він намагається не зашкодити природі, береже її від пожежі.
Проте спокійне життя Дракона триває недовго. Князь оголошує на нього полювання і до нього йдуть лицарі, а згодом і зовсім вбивають його. Ніхто не зважає на те, що «цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває». Всі люди були ласі збагачення, мали на меті лише власні цілі.
Отже, у творі Ю. Винничука Дракон зображується як поет та християнин. Це добра, не хижа істота, яка нікому не хоче чинити зла. Грицько дбає про природу, їсть листячка, контролює свою справжню
Объяснение:
Іван Сила був: молодим, сильним, гарним парубком з Закарпаття. Він був досить знаменитий, але не гордим. Він міг отримати все завдяки своїй силі, але не захотів і не зробив цього. Це було дуже поважно, це означає, що людина не зрадить друзів заради грошей і до якщо буде потрібно. Іван був "ведмедем", але добрим і чуйним. І його сила була не тільки у м:язах, а й у голові.