"Ворожбит Грицик"
Події — Дід Кудьма вирішив перевірити сили хлопців та запитав їх, що вони бачать. Санько побачив Тишкевича там, де його мав чекати Демко. Так воно і було. Дід вирішив, що Грицику краще залишитись зі Швайкою у якості джури (чистити зброю та навчатися козакувати), а Санько буде з ним. Потім нацькував вовків на Тишкевича, та вони наздогнали і загризли коня Тишкевича, сам же він видерся на дерево і сховався там.
"Суд у плавнях"
Події — Дід Кібчик разом з Демком вийшли на рудого Мацика, що послав за Вирвизубом. Коли той приїхав, то йому вже розказали всю історію про Демка і Тишкевича. Вирвизуб вирішив, що долю Демка має вирішити Грек, єдиний з живих кого обікрав Тишкевич. Грек ів Демка, забрав свої хутра і дарував йому життя. Дід разом з онукою лягли спати, так як наступного дня мали сюди приїхати їх козаки з Воронівки.
"Козацькі розмови"
Персонажі — козаки Вирвизуб, Мацик, Лесь Одуд, Василь Байлемів, Левко Заярний.
Події — Ранком приплили воронівські козаки і почалася риболовля. Багато наловили риби, дід Кібчик наварив доброї юшки та почалися розмови про долю України. Про те, що її топчуть татари та і власні князі і старости ображають. Що всі вже згодні війною проти ворогів іти та немає того, хто міг би об’єднати та очолити козаків.
Андрій – молодший син козацького полковника Тараса Бульби, брат Остапа. Андрій на відміну від свого брата не марив боями і битвами, ставився до них більш байдуже. Коли вони з братом навчалися в Київській академії, він був вигадливішим за брата. Подейкували, що йому все сходило з рук. Цей герой легко захоплювався мирськими розвагами і любив жінок. Останнім часом всі його думки займала одна польська панночка, з якою він познайомився в Києві. Вони бачилися лише кілька разів. Одного разу він навіть пробрався до неї в кімнату через камінну трубу, але почувши стукіт у двері, був змушений сховатися. Коли біда минула, служниця панночки, татарка вивела його через сад. Потім вони знову бачилися в костелі.
Остап – старший син козацького полковника Тараса Бульби, брат Андрія і просто хоробрий воїн. Остап разом з братом закінчив Київську бурсу і повернувся додому, де їх чекали батько з матір’ю. Батько дуже пишався своїми синами, але вважав, що справжня школа життя ще попереду. Остап відрізнявся гарячим, непохитним характером, мужністю і рішучістю. Коли батько вирішив пожартувати щодо їх одягу молодих семінаристів, він відповів бійкою, оскільки не терпів знущань. Батько заохочував такий характер. Про вольовий характері героя свідчить факт успіхів у навчанні. Спочатку йому зовсім не давалося навчання, але незабаром він вже був одним з кращих академіків в закладі. Мрії Остапа були завжди пов’язані зі битвами подвигами. Він не хотів ні в чому поступатися своєму батькові, старому козацькому полковнику. Остапу було 22 роки, але він уже був досить холоднокровний, розважливий і рішучий.
Объяснение:
Якщо не помиляюсь то твір "ГУМЕННИЙ".