Тема: поетична розповідь про особливу роль матері в житті кожної дитини та настанова не забувати цю материнську любов.
Головна думка: «Найдорожчі мамі діти. Дітям мама їх так само» (уславлення материнської любові та заклик до дітей не забувати про материнську любов).
Художні засоби.
Епітети: ніжне серце, світлий розум.
Метафора: «дають …серце, … розум, сили нашому здоров'ю», «радість маєм чи тривогу», «серце мами завжди з нами», «вивчитесь з літами», «виглядають мами».
Повтори (анафора, або єдинопочаток): «Пам’ятаймо …», «Найдорожчі …».
Повтори: «і листи, і телеграми».
Риторичні оклики:
«Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був — до мами!».
Антитеза (протиставлення): «Нам — маленьким і дорослим», «Радість маєм чи тривогу».
Пестливі слова: маленьким.
Кількість строф: шість.
Вид строфи: катрен (чотиривірш).
Римування: АБАБ (перехресне).
Рими: діти – світі, вами – мами, дорослим – розум, любов'ю – здоров'ю, ноги – тривогу, мами – нами, літами – мами, турботу – роботу, пам’ятають – чекають, телеграми – мами.
Любов батьків до дітей, любов дітей до батьків – взаємопов’язані стержні щасливої родини.
Мелашка – друга з невісток Кайдашів, яка вийшла заміж за Лавріна. Ця дівчина виступає антиподом старшій невістці. Особливо вона відчуває свого любого чоловіка: «Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами». Ці два образи досить контрастні. Дружина молодшого сина дуже чуйна, тихенька і не лайлива. Вона виходить із бідної родини, яка не має статків та великого багатства. Але вона приваблює своїм спокійним характером та викликає повагу своїм небажанням брати участь у родинних побоїщах. Проте життя у цій родині стає для дівчини нестерпним. І вона згодом стає такою ж учасницею сварок, як і інші члени сім’ї.