Контрольна робота з теми «Ми-українці» 18.05
1.Сином якого відомого українського письменника був Олег Ольжич?
А) Михайла Стельмаха Б) Івана Франка В) Олександра Олеся
Г) Андрія Чайковського
2. Що є найціннішим Божим дарунком для людини за віршем Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив»?
А) родина Б) життя у його найяскравіших проявах
В) здоров’я Г) матеріальний добробут
3. У якому персоніфікованому образі постає радість в однойменному вірші Олени Теліги?
А) босоногої дівчинки Б) вітрогона-хлопчини В) пташки Г) квітки
4. Про українського силача, який здобув славу найсильнішої людини світу, розповідає:
А) новела Б) пригодницька повість В) оповідання Г) балада
5. У якому виді спорту Іван Сила вперше заявив про себе як професійний спортсмен, перемігши поліцейського Магдебуру
А) боротьба Б) бокс В) легка атлетика Г) важка атлетика
6. Хто з членів циркової трупи став спільником агента Фікси?
А) Мілка Б) Фандіго В) Піня Г) Пандорський
7. Який художній засіб використаний в уривку з вірша Андрія Малишка?
…І засмучені очі хороші блакитні твої.
А) епітет Б) метафора В) персоніфікація Г) порівняння
8. У літературі Андрій Малишко утвердися як
А) поет-пісняр Б) письменник-новеліст В) письменник –публіцист Г) байкар
9. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.
1) Міха Голий А) найсильніша людина Японії
2) Аделія Б) вуличний борець, якого переміг Іван
3)Піня В) власниця цирку
4) Велет Г) товариш Івана, сторож у цирку
Д) карлик
Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.
А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері. А тепер вони є, але майже ніхто не хоче їх читати.
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.