Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим.
У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим.
Отже, не мою думку, щастя - це найцініший скраб, і звичайно ж воно не приходить саме, а дістається часто важкою працею.
1. Олеся :" Тиха. без єдино. хмаринки на чолі, майстериця квітів,вишивок і пісень Вона була не звичайною дівчиною, Вона була красиво і чепурною. Олесею пишалася вся округа. Бувало. після роботи,вечероми,вона, як птиця, ну так же багато співала коло хати на все село... А вишивки Олесі висіли під склом у європейських музеях: в Лондоні,в Парижі,в Мюнхені та Нью - Йорку, хоча вона про це не знала. Мати учила її всьому. Була Олеся тонкою, обдарованою натурою, тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою хорошим чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну..."
2. Образ України: Один з окупантів, німецький офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові: «Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників...»
3.Христя ;
образ Христі Хуторної серед них — найтрагічніший, бо її привселюдно в партизанському загоні суджено за щирість і правду, за добре слово про свого чоловіка, італійського офіцера.
.Коли Христю вели на жахливе незаконне судилище, «вона ледве йшла. Все її молоде тіло утратило свою силу й ніби розтало. Вона немов падала з великої висоти на землю в страшній свідомості, що парашут за спиною не розчинився і вже тепер їй ні спинитися, ні крикнути, ні покликати. Земля невблаганно тягла її до .себе».
Відвертість Христини збивала прокурора з пантелику. На запитання: “Де твоя, національна гордість, де твоя людська гідність? Де твоя дівоча честь?” — .Христя з гідністю каже: — Я знаю, що не вийти мені звідси живою . Так скажіть мені хоч перед смертю, чому ж оцього в мене нема? А де ж воно, людоньки? Рід же наш чесний . Яка я повія? Мучениця я. Сльозами проводжала вас, сльозами і стрічаю. Чому я виросла не горда, не достойна і не гідна? Чому в нашому районі ви міряли наші чесноти на трудодень і на центнери бурякові? Націоналістка я? Яка там?
Я не признала вас за свого суддю: я пам'ятаю вас. Ви через наше село. Я наливала вам воду в радіатор, а ви лаялись так голосно й гидко. Я плакала тоді і, плачучи, запитала вас, чи будуть фашисти в нашому селі: може б, я втекла? Пам'ятаєте, що ви мені сказали:? Ви назвали моє питання провокаційним. От я й осталась під німцем, повія і стерво. От ви чисті, а я ні. От ви презираєте мене, загрожуєте смертю. А я хочу вмерти, хочу! Чим ви можете покарати мене?»
Відповідь:
1. Жанр твору "Вітька+Галя" - повістью
2. 25 липня 1964 року у селі Великі Чаплі мала відбутися подія: Вітько Горобець буде стрілятися на дуелі з Петром Білим
3. Вітька Горобець закохався у Гальку Козачок.
4. Серенада - це пісня на честь коханої.
5. Федько "позичив" гітару у сестри.
6. Сестра Федька працювала бібліотекарем
7. Серенаду вітька замість Галі Козачок послухала баба Хівря.
8. Галя називала Вітьку орлом, а якщо точніше "орликом".
9. Ідея твору возвеличення почуття кохання.
10. Флегматичний, спокійний, добродушний і вайлуватий - характеристика Федька Котигорошка.
11. Події твору розгортаються у селі Великі Чаплі.
12. Книги десятками "ковтав" Федько.
13. Запальний і рвучкий був Вітька.
14. Вітько відкрив Федьку страшну таємницю, що він закохався.
15. Дуель закінчилася арештом Вітька
16. Дуель між Вітьком Горобцем і Петром Білим мала відбутися біля ставка.
17. Вітько називав Федька за його дар передбачення Вольфом Мессінгом.
18. Діда Свирида у Великих Чаплях прозивали Кісточкою
19. Вона підходила до нього, струнка і висока, в білому-білому платті Це сказано про Галю Козачок.
20. Під час літніх канікул Галя працювала листоношею.
21. Для історії на згадку про кохання Вітька й Галі Федько видряпав на дереві напис "Вітька+Галя".
22. Щоб співати Галі серенаду Федько зняв з опудала старий бриль діда Свирида.
23. На першову побаченні Галя попросила Вітька наносити води в діжечку.
24. Галина мама, коли Федько прийшов сватати дівчину, попросила прийти через десять років.
Пояснення: