Як для мене, то осінь досить сумна пора. Наступають дощові дні, світла та тепла стає все менше, пробуджуватися треба рано, щоб не спізнитися до школи.
Але осінь має свої гарні моменти. По-перше, тішить те, що є вдосталь овочів та фруктів. Можна смачно поласувати свіжими яблуками, грушами, виноградом. По-друге, раді батьки, що важка праця на полях дала щедрий врожай. Домашні комори поповнились картоплею, морквою, буряком. По-третє, попри ранні пробудження кожен шкільний день приносить зустріч із друзями, однокласниками, вчителями. По-четверте, саме восени першого вересня відчуваю себе старшим. Адже переходжу в наступний клас.
Усім цим мені подобається осінь.
Осінь - це чудова пора року.
Восени збирають дозрілий врожай. Осінь розмальовує все різнобарвними фарбами. Листя на деревах стає жовто-багряним. Відлітають у вирій журавлі. Готуються до зими тварини. Роблять зручні нірки, готують запаси на зиму. Осінні перетворення зачаровують своїми барвами.
В осінню пору кличе нас до школи шкільний дзвоник. Щороку при зустрічі з однокласниками я відчуваю себе старшим на один рік. Ось тому мені подобається осінь.
Івоніка федорчук — батько михайла і сави — людина чесна і трудолюбива. від природи він спокійний і лагідний, «з предивно ніжним почуттям і добротливо несмілим серцем». небагато радісних хвилин подарувало йому життя. він був колись «бідним зарубником», який хилився «перед людьми й богом», тяжко заробляв гроші, щоб потім купити собі землю. лише невсипущою працею хлібороб досяг усього. важко і наполегливо працюючи разом із дружиною марійкою, івоніка стягся на чотири гектари землі, яку хоче передати синам. «як я колись замкну очі, то хочу, аби моя земля перейшла в робочі вона підпливла нашою кров’ю і нашим потом», — говорить герой повісті. тому не дивно, що земля для нього — жива істота, рідна й дорога, з якою в уяві він розмовляє, обожнює її. івоніка любить її як джерело свого достатку, поваги, щастя, моральної стійкості.
Як для мене, то осінь досить сумна пора. Наступають дощові дні, світла та тепла стає все менше, пробуджуватися треба рано, щоб не спізнитися до школи.
Але осінь має свої гарні моменти. По-перше, тішить те, що є вдосталь овочів та фруктів. Можна смачно поласувати свіжими яблуками, грушами, виноградом. По-друге, раді батьки, що важка праця на полях дала щедрий врожай. Домашні комори поповнились картоплею, морквою, буряком. По-третє, попри ранні пробудження кожен шкільний день приносить зустріч із друзями, однокласниками, вчителями. По-четверте, саме восени першого вересня відчуваю себе старшим. Адже переходжу в наступний клас.
Усім цим мені подобається осінь.
Осінь - це чудова пора року.
Восени збирають дозрілий врожай. Осінь розмальовує все різнобарвними фарбами. Листя на деревах стає жовто-багряним. Відлітають у вирій журавлі. Готуються до зими тварини. Роблять зручні нірки, готують запаси на зиму. Осінні перетворення зачаровують своїми барвами.
В осінню пору кличе нас до школи шкільний дзвоник. Щороку при зустрічі з однокласниками я відчуваю себе старшим на один рік. Ось тому мені подобається осінь.
Объяснение: