Люди - це творіння, які прагнуть до любові, теплих дружніх стосунків та спокійного життя. Всім нам подобаються подарунки, ласкаві обійми та лагідні слова. Як добра мати любить своє маля, як чоловік кохає жінку, як онуки поважають дідусів? Всім серцем! Тому маля дивиться на свою матусю ніжними оченятками, а жінка прагне зробити життя свого чоловіка щасливим, а дідусь навчить онуків усьому, що знає сам.
З цьго зрозуміло, що добро відображається миттєво як у дзеркалі. Та якщо ми почнемо дарувати добро друзям, учням з іншого класу, сусідам, то дуже скоро чиясь посмішка зможе зугріти й наше серце :)
Тарас Григорович Шевченко /Кобзар/ (9березня 1814р - 10березня 1861р) – геніальний поет, письменник, художник, графік, громадський діяч, мислитель, народний співець, непереборний захисник прав принижених, патріот свого краю, Великий син України, Християнин з великої букви. Народився у сім'ї кріпаків. З 11років залишився сиротою. В дитинстві зазнав багато горя та знущань. 1822р відданий на навчання. За 2роки навчився читати й писати, засвоїв деякі знання з арифметики. Має великий потяг до малювання, читає окрім Церковної й іншу літературу. Після 14 років – стає дворовим слугою поміщика. Осінь 1828 – початок 1831рр побував зі своїм паном у Вільні (очевидець революційних подій) . Вже в цей час професійно володіє олівцем. 1831р переїзжає з паном до Петербурга, той, щоб мати дворового маляра, віддав його в науку на 4 роки до живописця В. Ширяєва. Влітку 1836 знайомиться зі своїм земляком – художником І.Сошенком та Є.Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим, К. Брюлловим, В. Жуковським. Навесні 1838 вони викупили молодого поета з кріпацтва. Стає студентом Академії мистецтв та улюбленим учнем Брюллова. Вже є неабияким портретистом, опановує мистецтво гравюри, графіки та ілюстрації. Воднораз наполегливо поповнює рівень своєї освіти, читає твори світової літератури, історії та філософії. В цей час вже має творчий доробок поетичних творів. Першу збірку поетичних творів видається 1840 під назвою «Кобзар» (8 поезій). Ряд віршів надруковано в альманасі Гребінки «Ластівка» . Вийшли поеми «Гайдамаки» (1841) та «Гамалія» (1844). Вірші справили на українське суспільство велике враження, проте російська богема загалом поставилася негативно, звинувативши його у тому, що він пише «мужицькою мовою» . Улітку 1842, намалював за сюжетом поеми «Катерина» , однойменну картину, один з найпопулярніших творів українського живопису. 1843 приїздить на Україну, побував у Києві і на Полтавщині відвідав знайомиться та відвідує відомих людей. Тоді ж побачився з закріпаченою ріднею. Під впливом баченого і пережитого пише вірші (осуд царської Росії за поневолення Українського народу) . Після повернення до Петербурга у лютому 1844, починає видавати серію малюнків «Живописна Україна» . Вийшов 1844 передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки» , написав гостро-політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»)... .
Люди - це творіння, які прагнуть до любові, теплих дружніх стосунків та спокійного життя. Всім нам подобаються подарунки, ласкаві обійми та лагідні слова. Як добра мати любить своє маля, як чоловік кохає жінку, як онуки поважають дідусів? Всім серцем! Тому маля дивиться на свою матусю ніжними оченятками, а жінка прагне зробити життя свого чоловіка щасливим, а дідусь навчить онуків усьому, що знає сам.
З цьго зрозуміло, що добро відображається миттєво як у дзеркалі. Та якщо ми почнемо дарувати добро друзям, учням з іншого класу, сусідам, то дуже скоро чиясь посмішка зможе зугріти й наше серце :)