Особливості народних пісень:
1) віршована форма, невеликий обсяг, виконання співом;
2) стисле повідомлення про обставини того часу;
3) відповідність мелодії усному тексту
4) вираження почуттів, переживань, роздумів.
Порівняння жартівливих пісень та пісень про кохання:
• Жартівливі пісні
- торкаються різних тем — від комічних життєвих ситуацій і до зовсім невеселих подій, на які люди пробують подивитися з іронією;
- Головна мета - передати бадьорий настрій слухачам, включити їх в забаву, дати в дотепній і легкій формі своєрідний урок моралі, життєвої поведінки тощо.
• Пісні про кохання
- Найпоширеніші мотиви: мотив вірності, мотив нерозділеного кохання;
- Основними ліричними персонажами виступають закохані;
- Дуже важливу роль відіграє мова ліричних героїв і персонажів — насичена ніжно-пестливими словами;
- Пейзажів несуть особливо велике емоційне навантаження, завдяки ним створюється інтимна атмосфера.
Засоби виразності:
• Жартівливі пісні:
- Енергійна мелодія
- Виразний ритм
- Рухливий темп
- Голосна динаміка
- Дзвінкий, яскравий тембр
• Пісні про кохання:
- Плавна мелодія
- Рівномірний ритм
- Повільний темп
- Одноманітна, помірно тиха динаміка
- Теплий, м'який тембр
Звідки таке незвичне ім’я – Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: “Я – Ваня”, а вийшло “Ява”…, але причепилося оте “Ява” до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень – енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на “безлюдному” острові, дібравши собі ім’я “Робінзон Кукурузо”.
Карпо Летючий пішов разом з запорожцями до цекви молитися за Україну. А потім він почав розпитувати у них про історію і минуле України. Йому дуже припала до душі гостинність запорожців і їх побут, який так відрізнявся від того, що був у нього вдома. Дні спливали один за одним. І Карпо почав сумувати. Отаман побачив це і вирішив до Карпу повернутися. Найсильніші запорожці вирішили проводити його. Але це було нелегко. Вони довго блукали перш ніж знайшли правильну дорогу. Карпо віддячив їм добрими словами і смачними гостинцями. Він пообіцяв розповісти всім про зачаровану Січ, про пропишні сади, луки, прекрасні квіти, від яких не можна було відвести очей, про доброго гетьмана і сильних запорожців. Щоб вони вічно жили у пам"яті свого народу.