Я, хлопчик – Фігурка, народився в сузір’ї Водолія на планеті Фантазія. Наша планета чудесна. Там є вогняні озера, дивні голубі хмари, чудесні квіти і дивовижні птахи.
Дивлячись в ніжне небо, я бачив інші планети і вирішив побувати на одній з них. Невдовзі мрія моя здійснилася. Я сів в космічний корабель і помчав у невідомий космос. Мою увагу привернула гарна голуба планета з дивною назвою Земля.
Я приземлився на прекрасній лісовій галявині і побачив гарненьку дівчинку Наталю, що збирала суниці. Недовго думаючи, я забрався у її корзину. Дівчинка була вражена моєю появою, однак не злякалася, а подружилася зі мною.
З тих пір я живу в її кімнаті у великому альбомі. Часом ходжу з нею в школу і дуже люблю спілкуватися з її друзями.
Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.
Я, хлопчик – Фігурка, народився в сузір’ї Водолія на планеті Фантазія. Наша планета чудесна. Там є вогняні озера, дивні голубі хмари, чудесні квіти і дивовижні птахи.
Дивлячись в ніжне небо, я бачив інші планети і вирішив побувати на одній з них. Невдовзі мрія моя здійснилася. Я сів в космічний корабель і помчав у невідомий космос. Мою увагу привернула гарна голуба планета з дивною назвою Земля.
Я приземлився на прекрасній лісовій галявині і побачив гарненьку дівчинку Наталю, що збирала суниці. Недовго думаючи, я забрався у її корзину. Дівчинка була вражена моєю появою, однак не злякалася, а подружилася зі мною.
З тих пір я живу в її кімнаті у великому альбомі. Часом ходжу з нею в школу і дуже люблю спілкуватися з її друзями.