Небайдужість-у сучасні роки не легко знайти людину з цією рисою характеру. всі стали злими та не добродушними. не допомагають старшим людям та з молодшими не бавляться. самозакоханість та егоїзм, ось що править людьми сьогодення. зараз популярні особи рідко показують хороший приклад молоді, а в роки наших старих предків було інакше. одним із них був і є тарас григорович шевченко. в своїх віршах він описував свою до навіть у творі «молитва за україну» звичайними словами описав, як хотів би налагодити безлад вкраїні. а в його біографіях завжди присутня фраза про до батькам у тяжкі для сім’ї роки. він пішов до дяка, щоб навчитись заробляти кошти на прогодування своєї немалої родини. як відомо, шевченко був громадським діячем, що означає його небайдужість до народу у його Батьківщини. здається всі персони, які хотіли проміння щастя в їхньому житті, отримували саме від тараса. не будьте байдужими, як більшість населення світу. дивіться на все з позитивної сторони як і тарас григорович. ваша до ншим вернеться до вас у тисячі раз більшому розмірі.
Я вважаю себе щасливим, уже тому, що народився в Україні. Моя рідна земля славится своєю історією, нацональною культурою, а народ волелюбною і співочою вдачею. У нашого народу унікальна й багата скарбниця духовності, щедро наповнена культурними і мистецькими надбаннями. Сьгодні до нас багато вичаїв, традицій та обрядів, що сягають коренями в сиву давнину. А нашу соловїну мову усвіті вважають однією з наймилозвучніших на планеті. Я пишаюся тим, що навіть незважаючи на постійні переслідування, утиски, культура нашої нації розвивалася. Вона подарувала світові славних письменників і поетів, акторів і композиторів, художників і науковців. А імена Т. Шевченка і Лесі Українки, М.Заньковецької та І. Їжакевича, А. Солов’яненка та В.Глушкова та багатьох інщих сьгодні знає весь світ. В процесі вивчення етапів розвитку своєї нації на уроках історії та літератури я навчаюся усвідомлювати себе невід’ємною маленькою частинкою свого великого народу. Тепер я з гордістю можу сказати, що я українець і рідною мовою вважаю українську. Я уболіваю за всі перетворення і важливі події своєї держави, хоча ще не є повноправним громадянином україни – мені тільки 15 років. Я стараюся добре навчатися, щоб стати успішним громадянином своєї країни, а не шукати притулку за кордоном. Я мрію стати хорошим фахівцем у галузі комп’ютерних технологій і продовжити справу легендарного ученого В.Глушкова. А ще намагаюсь виховувати в собі такі моральні якості як чесність і порядність, шляхетність і патріотизм, бо знаю, що бути українцем — надзвичайно відповідально, в тому числі, перед прийдешніми поколіннями. І особливо відповідально перед захисниками державності на майдані, які загинули за щасливе наше майбутнє. Тепер у нас немає права відступати перед високими соіальними стандартами задекларованими ними.
Я вважаю себе щасливим, уже тому, що народився в Україні. Моя рідна земля славится своєю історією, нацональною культурою, а народ волелюбною і співочою вдачею. У нашого народу унікальна й багата скарбниця духовності, щедро наповнена культурними і мистецькими надбаннями. Сьгодні до нас багато вичаїв, традицій та обрядів, що сягають коренями в сиву давнину. А нашу соловїну мову усвіті вважають однією з наймилозвучніших на планеті. Я пишаюся тим, що навіть незважаючи на постійні переслідування, утиски, культура нашої нації розвивалася. Вона подарувала світові славних письменників і поетів, акторів і композиторів, художників і науковців. А імена Т. Шевченка і Лесі Українки, М.Заньковецької та І. Їжакевича, А. Солов’яненка та В.Глушкова та багатьох інщих сьгодні знає весь світ. В процесі вивчення етапів розвитку своєї нації на уроках історії та літератури я навчаюся усвідомлювати себе невід’ємною маленькою частинкою свого великого народу. Тепер я з гордістю можу сказати, що я українець і рідною мовою вважаю українську. Я уболіваю за всі перетворення і важливі події своєї держави, хоча ще не є повноправним громадянином україни – мені тільки 15 років. Я стараюся добре навчатися, щоб стати успішним громадянином своєї країни, а не шукати притулку за кордоном. Я мрію стати хорошим фахівцем у галузі комп’ютерних технологій і продовжити справу легендарного ученого В.Глушкова. А ще намагаюсь виховувати в собі такі моральні якості як чесність і порядність, шляхетність і патріотизм, бо знаю, що бути українцем — надзвичайно відповідально, в тому числі, перед прийдешніми поколіннями. І особливо відповідально перед захисниками державності на майдані, які загинули за щасливе наше майбутнє. Тепер у нас немає права відступати перед високими соіальними стандартами задекларованими ними.
в своїх віршах він описував свою до навіть у творі «молитва за україну» звичайними словами описав, як хотів би налагодити безлад вкраїні. а в його біографіях завжди присутня фраза про до батькам у тяжкі для сім’ї роки. він пішов до дяка, щоб навчитись заробляти кошти на прогодування своєї немалої родини. як відомо, шевченко був громадським діячем, що означає його небайдужість до народу у його Батьківщини. здається всі персони, які хотіли проміння щастя в їхньому житті, отримували саме від тараса.
не будьте байдужими, як більшість населення світу. дивіться на все з позитивної сторони як і тарас григорович. ваша до ншим вернеться до вас у тисячі раз більшому розмірі.