Твір на тему "За що народ увічнив імена своїх героїв":
Історія нашого народу славетна та неповторна. Чимало випробувань пройшли наші предки, а згадки про них лишилися у ліричній поезії: думах, історичних піснях тощо. У цих творах люди згадали про тих хоробрих воїнів, які мужньо боролися за щастя та незалежність нашої держави. Народ увічнив імена своїх героїв у творах, бажаючи, щоб слава їхня не вмерла ніколи.
Згадаємо відомі рядки Ліни Костенко, яка каже про героїв так: "Пішов у смерть - і повернувся в думі. І вже тепер ніхто його не вб'є". Дійсно, лишивши спогади у вигляді поетичних рядків, ми назавжди закарбовуємо у своїй пам'яті згадку про тих, хто боронив нашу землю, був палким патріотом та щирим українцем. Кожен з нас має знати історію свого народу, пишатися нею, піклуватися про її збереження. І у цьому нам до думи та історичні пісні.
Повість "Климко" дуже еронічний твір. Його написав Григiр Тютюнник. Вона мене чимало схвилювала.
Климко - хоробрий, наполегливий, кмітливий хлопець. В нього дуже добре сердце. У воєнний час складно жити, тому він допомагав іншим. Заради вчительки з маленькою дитиною, якій він дав обіцянку босий і голодний ходив по сіль. Климко ніколи не здавався і нікому не жалівся. Цей хлопець кмітливий, ніколи не боявся складнощів, навіть іноді брехав заради того щоб врятувати людське життя. Також йому притаманна щедрість. Не зважаючи на те, що він був бідним, не в 30-ки для старої бабусі. Готовий на самопожертву заради інших людем извини єсли є ошибки
Объяснение:
