Дружба – это слово занимает одно из первых мест в жизни каждого человека. В нашей жизни происходят разные события и складываются разные ситуации, не всегда счастливые. Именно в моменты, когда тебе плохо и нужна поддержка, мы узнаём людей, которые находятся рядом и называют себя лучшими друзьями. Но для разных людей понятие дружбы разное.
Для некоторых, дружба всего лишь средство хорошего времяпровождения. А для меня – это средство общения с близким по духу человеком, уверенность в том, что при необходимости он всегда придёт ко мне на так же как и я к нему. Настоящий верный друг никогда не обидит, не причинит тебе боль, для него неважно бедный ты или богатый, неважен твой статус среди остальных. С ним можно поделиться любой своей проблемой, и он подскажет и всегда подбодрит. С другом легко и уверенно в каждой ситуации. Друг – это такой человек, который выслушает все твои горести и обиды, которому не страшно доверить самые тайные мысли и секреты. Как сказал один знаменитый мудрец: Настоящий друг – это человек, который выскажет тебе в глаза всё, что о тебе думает, а всем скажет, что ты – замечательный человек.
Ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного "Тигролови". Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя? Чи здобув щастя Григорій Многогрішний?
З перших рядків нас приваблює образ Григорія Многогрішного, непримиренного борця за справедливість, людини, наділеної могутньою волею до життя, життя, гідного людини, а отже, життя на свободі. Будучи ув'язненим, він постійно шукав і використовував найменші шанси на втечу, і в результаті — напівзнищений фізично політв'язень, вина якого у любові до свого народу, виривається з божевільні. Але ось він знову в'язень. Його засуджено на 25 років каторги — на повільну жахливу смерть. Вся його свідомість противиться цьому, а незламана, неупокорена воля до життя "проривається зі стиснених щелепів". Вирізавши дошки у вагоні, він сміливо, без жодного сумніву вистрибнув на ходу зі "скаженого поїзда" назустріч щастю, а можливо, і смерті.
Але ж сміливі заслуговують щастя! Григорій живий, і він на волі! Однак перед ним ще одне випробування — його чекають безмежні тайгові нетрі, в яких немає чим поживитися виснаженому герою: "Ні риби в струмках, ніякого звіра, ніяких пташок у тих нетрях. ... Ні ягоди, ні якогось овоча, крім гадючих грибів...". Він бореться з голодом, фізичною втомою, зневірою і відчаєм. Але сили покидають його: "Не хотілося рухати ні рукою, ні ногою. Не хотілося думати. Хотілося лежати й лежати. Вічність лежати так...". Із забуття, з напівмертвого стану Григорія вивів крик про до Він, знайшовши в собі сили, сміливо кидається на до мисливцю, на якого напала розлючена ведмедиця.
Та сміливі завжди мають щастя! Рятуючи незнайому людину, Григорій рятує і себе. Але головне — його знаходить кохання — він завойовує серце гордої, вродливої Наталки Сірківни і має щастя в особистому житті. Молодята, благословлені батьками, сміливо кидають виклик долі і з дивовижними пригодами переходять кордон і опиняються в безпечному місці. Адже сміливі мають щастя! Тут вони дають волю своїм почуттям: "Дуріли обоє, опиваючись тим щастям до нестями". Як складеться їх доля в майбутньому, ми не знаємо, але можна з упевненістю сказати, що свою любов, своє щастя вони збережуть.
Цікаво й оптимістично закінчується твір: у романі з'являється ще один сміливець — "одчайдушний і безмежно вірний" пес Заливай, щастя якого — бути поряд із Наталкою і Григорієм, яких він подався доганяти. Та чи успішно? Але сміливі завжди мають щастя!
18.04.1937 р. народився в селі Хрестителеве на Черкащині.
1944–1954 рр. навчався у Богодухівській середній школі та у середній школі села Велика Бурімка
1955–1957 рр. навчався в Одеському інституті харчової та холодильної промисловості
1958 р. навчався в Одеському політехнічному інституті
1959 р. перша публікація вірша в обласній газеті «Чорноморська комуна»
1959–1966 рр. працював на Одеському суперфосфатному заводі
1966 р. перша збірка віршів «Краплини сонця»
1968 р. друга збірка віршів «Плоти»
1969 р. прийнятий до Спілки письменників України 1968–1973 рр. працював редактором Одеського облтелерадіокомітету
1973–1975 рр. навчався на Вищих літературних курсах у Москві
1977 р. збірка віршів «Рівновага» 1977 р. вийшла повість для дітей «Аннушка»
1981 р. вийшла повість-казка для дітей «Бухтик из тихой заводи»
1985 р. видана книжка нарисів «Земля мастеров» 1986–1989 рр. працював відповідальним секретарем Одеської філії СПУ
1987 р. вийшла поетична збірка «Знак глибини» 1988 р. надруковано казкову повість «Гості на мітлі»
1989 р. вийшла книжка дитячих повістей «Канікули у Воронівці»
1992–2001 рр. працював завідуючим відділу газети «Одеські вісті»
1993 р. постановка п’єси «Пришельці» в Одеському театрі юного глядача
1994 р. вийшла казкова повість «Слуга баби Яги» 2001 р. вийшла історична повість «Сторожова застава»
2004 р. вийшов роман у трьох книгах «Сині Води» 2005 р. вийшла поетична збірка «День живої води» 2007 р. вийшов історичний роман «Джури козака Швайки»
2008 р. вийшла повість «Потерчата»
2009 р. вийшов історичний роман «Джури-характерники»
2010 р. вийшов історичний роман «Джури і підводний човен»
2012 р. трилогія «Джури» була удостоєна найвищої нагороди України – Національної премії імені Тараса Шевченка).
2015 – «Джури і Кудлатик»
2018 – «Щирик зі Змієвої гори»