ответ:
поема "давня казка" як поетичний маніфест лесі українки
з давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. ми можемо не помічати цього, але поезія є весь наш життєвий шлях. саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії.
леся українка, українська поетеса, відома далеко за межами нашої батьківщини, в 1893 році написала поему "давня казка". хоча цей твір написаний досить просто для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. у центрі поеми леся українка зобразила поета, який у своїх піснях висловлює найзаповітніші мрії народу про волю та щастя. прості люди любили й поважали поета:
і не був поет самотнім, —
до його малої хати
раз у раз ходила молодь
пісні-слова вислухати.
з такої поваги та любові народу до співця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. а одного разу поет навіть написав серенаду на замовлення лицаря бертольдо, за якої багач завоював серце своєї коханої. але не тільки для бертольдо вірші поета відігравали велику роль. у них розповідалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував та повторював ці вірші.
співці по місті ходять
і піснями люд морочать,
все про рівність і про волю
у піснях вони торочать.
вже й по тюрмах їх саджають,
та ніщо не є,
ответ:
объяснение:
1. образ каменярів, "в одну громаду скутих" (вони озброєні важкими залізними молотами, готові "кров'ю власною і власними кістками" прорубати шлях до нового життя крізь скелю задушливого світу; всіх трударів-каменярів давить "один страшний якийсь тягар"; але усією громадою можна його здолати; фізичні страждання не зупинять нікого; вони не чекають співчуття і слави, а роблять цю працю заради нащадків, заради щастя всіх).
2. художнє значення образу каменярів (щоб прийшло сподіване щастя, треба багато працювати, не шкодуючи себе; треба мати велику віру в те, "що своїми руками роздробимо граніт" і прокладемо шлях до щастя; тільки спільною працею можна досягти мети; світло нового життя переможе неправду і неволю).
фольклорні: вода - джерело життя і смерті, земля - квітучий дім і місце проходження життя людини, вогонь - символ святості і безпеки , сонце, кохання - як символ безсмерття закоханих, смерть - трагічність, танок(Івана з щезником) - символ безвихідності і небезпеки .
фантастичні: злі духи язичництва, лісовики, щезник, нявки, Чугайстр - витісняють людей, забирають їх життя. образи загадковості і містичності.
напівфантастичні: Юра-мольфар - злий чарівник, що підкорює собі сили природ. Ворожка Хима - зла, шкодить Івану.