Як подобатися людям? Це справді вічне питання, на яке немає точної відповіді до цього часу. Адже всім вгодити неможливо і не потрібно навіть старатися всім догодити, просто для того, щоб тебе любили. Проте є такі люди до яких всі відносяться добре, в них немає ворогів, їм завжди легко знайти мову з іншими.Але чому? Що їх об’єднує? Насамперед те, що вони завжди щирі з іншими, не навішують на тебе своїх проблем, завжди тактовні, ввічливі, спокійні та завжди щасливі та усміхнені… Цей перелік можна продовжувати ще довго, але я краще дам кілька порад, які дають змогу подобатися людям і бути привітно прийнятим у будь-якому товаристві.1. Щиро цікався іншими людьми. Альфред Адлер, знаменитий віденський психолог, написав книжку “Що повинно означати для вас життя” в якій говорить: “Індивідуум, який не виявляє цікавості до своїх побратимів – людей, переживає найбільші труднощі в житті і заподіює найбільшу несправедливість іншим. ” Це гірка правда, проте в нашому суспільстві найбільше таких особистостей.В Нью-Йоркській телефонній компанії було проведено детальне вивчення телефонних розмов. Вона визначила, яке слово найчастіше використовують при спілкуванні. Ним виявилося слово “Я”. Зокрема в 500 розмовах його використали 3990 раз. Дивно, правда? Тому, якщо ти хочеш мати друзів, роби що-небудь, що вимагає від тебе часу, енергії, безкорисливих почуттів та уважності до інших. Цікався іншими, не будь егоїстом, просто по люби ближніх і тобі будуть відповідати тим самим.2. Усміхайся. Вчинки красномовніші за слова, а усмішка говорить: “Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити.” Просто зустрічай людей з радістю, якщо хочеш, щоб вони раділи зустрічі з тобою. Ти не хочеш усміхатися?Тоді просто змусь себе це зробити і побачиш, результат перевершить очікування. А ще, прочитай пораду Ельберта Хаббарда: ” Кожного разу, коли ви виходите з будинку, наберіть бадьорого вигляду, високо підніміть голову, ніби вона увінчана короною, дихайте повними грудьми, “пийте сонячне світло”, вітайте усмішкою ваших друзів і вкладайте душу в кожне рукостискання.”3. Якнайчастіше звертайся до людини за ім’ям. Є проста істина: для людини звук її імені є найсолодшим і найважливішим звуком людської мови. Більше того, люди так пишаються своїми іменам, що прагнуть їх увічнити будь-якою ціною.Наприклад, двісті років тому багатії платили гроші для того, щоб письменники їм присвячували свої твори. Зараз це вже вийшло з моди, але можу сказати з упевненістю, для твоїх нових знайомих буде дуже приємно, коли ти їх називатимеш по імені.4 .Будь хорошим слухачем, заохочуй розповідати про себе.Джек Вудфорд в одному зі своїх творів писав: “Рідко які людські істоти можуть встояти перед лестощами захопленої уваги”. Тому постарайся бути уважним слухачем, цікався іншою людиною і вона відповість тобі тим самим. Щоб бути цікавим, треба бути зацікавленим. Запам’ятай це і успіх у спілкуванні тобі гарантований.5 .Веди розмову в колі інтересів твого співрозмовника. Ти напевно й сам нерідко помічав, що найбільш приємно розмовляти з людиною, яка розділяє твої інтереси. Дуже легко спілкуватися з особистістю, з якою ти маєш багато спільного. Тому знайди тему цікаву і для твого співрозмовника і для тебе, я впевнена, тобі буде легко це зробити.6. Намагайся говорити щирі компліменти. Майже кожний вважає себе значною людиною і притому дуже значною. Тому найпевніший шлях до серця людини – це дати їй у тонкій формі зрозуміти, що ти визнаєш її значущість у її маленькому світі, і визнаєш це щиро.Отже, тепер ти знаєш, як сподобатися людям і подарувати їм хоч трошки щасливих моментів спілкування з тобою. Використовуй ці правила і, я сподіваюсь, вони тобі до Успіхів!
За тиждень Юрко пішов до школи. Дні збігали швидко, але хлопця постійно переслідувала думка про каченят і Тосю. На уроках відповідав невпопад, навіть батько помітив його розсіяність. Одного дня мати, зайшовши у кімнату, покрутила перед його носом конвертом: — Танцюй, це тобі, — і, посміхнувшись самими очима, подала йому конверт. Лист був від Тосі. Писала про свої шкільні справи і про те, що хлопці знайшли лелеку з перебитим крилом і тепер доглядають за ним, і про маленьке кошеня, яке прибилося до їхнього двору. А ще про диких каченят... На другий день після від'їзду Юрка Тося знову бігала до річки. Качка з виводком виринула перед нею так несподівано, що Тося аж злякалася. Каченят вона перерахувала, всі живі. Якби їх зараз побачив Юрко — не впізнав би. Такі великі, пір'я бурувате, а двоє з блискучими темно-зеленими голівками. Це селезні, вона знає напевно. Наступного літа, коли Юрко приїде, качки будуть вже зовсім дорослі. А рибу вони вдвох ловитимуть, Тосин батько їй вже вудочку зробив.
