Відповідь:
Настрій Захару Беркуту та тухольській громаді, в той момент, коли вони дізналися, що на Тухлю напали монголи і побили їхніх молодих хлопців, підняли такі дві несподівані події:
1. до них на до прийшли "аж три громади уоруженої молодіжі. ..Се йшла приобіцяна тухольцям поміч верховинських і загірних громад.
2. в цей же час до тухольців з монгольського табору приїздить Мирослава, яка приносить радість вість про те, Що Максим живий і його пораду не спиняти монголів перед тісниною, а впустити їх в кітловину, оточити і вирубати всіх або заморити голодом.
Пояснення:
Рівень води весь час збільшувався. Монголи почали збирати каміння на купи і стояли на них. Селяни не хотіли чекати, доки ворог втопиться, вони хотіли якнайшвидше покінчити з цим. Вони валили купи каміння, і монголи з страшнимкриком падали у воду. Всі чекали неминучої загибелі. Загинули всі, окрім невеличкої купки людей, серед яких були Бурунда і Тугар Вовк з молодим Беркутом. Перед цим невеличким гуртом зібралася вся тухольська громада. Бурунда знову пропонує відпустити Максима в обмін на життя. Захар відповідає: "Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю!" Мирослава просить Захара погодитися на пропозицію, але він непохитний. Бурунда піднімає сокиру, щоб вбити Максима, але Тугар Вовк відрубує йому руку. Бурунда втрачає рівновагу і падає, потягнувши з собою Максима. На вцілілу купку ворогів Захар Беркут кидає камінь. Все йде під воду. Мирослава втрачає свідомість, але Максим виринає з води і кидається до батька. Радісний крик проноситься над селом.
Захар Беркут помирає, перед смертю благословляючи дітей. Останніми його словами були: "Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!"
Багато змінилося з того часу.
Объяснение: