М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Контрольна робота . «Слово о полку Ігоревім». Творчість Г. Сковороди
Тести (по 0,5б.)
1. Перше друковане видання «Патерика» з'явилося у:
а) 1516 р.; б) 1615 р.; в) 1676 р.; г) 1661 р.
2. Засновниками Києво-Печерської лаври вважають:
а) Нестора і Никона; б) Кия, Щека, Хорива;
в) Іоанна та Іларіона; г) Антонія і Феодосія.
3. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії?
а) Мелентій Смотрицький; б) Герасим Смотрицький;
в) Іов Борецький; г) Касіян Сакович.
4. Письменник, який навчався у Києво-Могилянській академії:
а) І. Вишенський; б) Ф. Прокопович;
в) Г. Кониський; г) Г. Сковорода.
5. Через що видавнича справа в Україні почала занепадати?
а) Брак якісних професіоналів;
б) обмеження у фінансуванні;
в) збільшення податків;
г) указ царя про заборону друку будь-яких книжок.
6. Ознака бароко:
а) нахил до ускладненої форми;
б) егоцентричний індивідуалізм;
в) пишнота, мальовничість;
г) підвищений інтерес до історичних подій.
7. Письменник, для творчості якого характерні риси доби Відродження:
а) С. Кленович;
б) І. Вишенський;
в) М. Смотрицький;
г) М. Базилевич.
8. Що, на думку Шершня, люди завдають Бджолі? (Бджола та Шершень»)
а) Збитків; б) шкоди; в) зайвих клопотів; г) болі і страждань.
9. Бджола — це образ людей, які: (Бджола та Шершень»)
а) живуть крадіжкою чужого;
б) бачать смисл свого життя у праці;
в) розповсюджують науку в суспільстві;
г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.
10. Кому належить питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»? (Бджола та Шершень»)
а) Бджолі; б) науковцю;
в) людині-практику; г) Шершню.
11. Венерин син, який згадується у творі, за римською міфологією,— це бог:(«Всякому городу нрав і права»)
а) добробуту; б) кохання; в) родючості; г) води.
12. До чого здатний Федір: («Всякому городу нрав і права»)
а) порядності і честі; б) брехні і підступності;
в) жорстокості і злочинності;г) вміння швидко обробляти землю.
ІІ Дайте коротку відповідь на питання (по 1б.)
1. Дослідіть, що сприяло створенню «Повісті минулих літ». Чим це зумовлено? Сво узагальніть.
2. У чому, на ваш погляд, полягав аскетизм І. Вишенського? Це сильна чи слабка людина? Відповідь вмотивуйте.
3. Що, на ваш погляд, непокоїть розум автора твору «Всякому городу нрав і права»? Чим це викликано? Власний погляд обґрунтуйте, посилаючись на зміст твору.
ІІІ Напишіть міні-твір на одну із запропонованих тем (3б.)
а) «Сродна праця» — це найсолодша в світі річ... » (за творчістю Г.Сковороди).
б) «Веселість серця — життя для людини» (за творчістю Г. Сковороди).

👇
Ответ:
laralarisa
laralarisa
16.05.2023

контрольная работа ты должен сам ее делать

Объяснение:

понял?

4,7(28 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
larisa114
larisa114
16.05.2023

П’єса Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» розповідає цікаву історію про низькі людські почуттях і якостях. Як зрозуміло з самої назви твору, найголовнішою мотивацією для головного героя твору є тільки гроші. Герасим Калитка був дуже жадібним, не мав нічого більш важливого в своєму житті, ніж збагачення. В цілому цей образ був досить характерним для того часу. Тоді справді гроші і земля були надзвичайно важливими для людини і її успішного життя.

У відповідності до змісту твору, Герасим Калитка дуже любив дві речі – гроші та землю. У творі наведено величезна кількість прикладів того, як він все це любить і наскільки він жадібний у зв’язку з усім цим. Він докоряв своїх слуг за зайвий з’їдений ними шматок хліба, хотів одружити свого сина на багатій дівчині, яку син не любив. Він був жадібний навіть по відношенню до власної дружини, яка просила дати їй коней, що добратися до міста. Більше того, Герасим Калитка був готовий на будь-які хитрощі і навіть на незаконні дії, щоб хоча б трохи збагатитися. Одного разу до нього в гості прийшов єврей і запропонував за кілька тисяч справжніх грошей купити сто тисяч грошей фальшивих, які неможливо розпізнати. Герасим був настільки жадібний, його свідомість було настільки помутнілою, що він погодився на цей очевидний обман. Крім того, йому були сильно потрібні гроші, щоб дати їх у борг під заставу чужої землі Смоквина, а потім витребувати цю землю собі. На жаль для Герасима, сто тисяч, видані йому євреєм, виявилися простими папірцями, а тому він не зміг купити землю Смоквина, та й видані єврею гроші були втрачені.

Немає жодних сумнівів у тому, що навіть якщо б афера Герасима Калитки виявилася успішною, щасливою ця жадібна людина ніколи не стала би. Вся проблема в тому, що людська жадібність просто не має меж. Якщо людина жадібна, вона ніколи не заспокоїться. Помилково вважати, що багаті люди не можуть бути жадібними, тому що у них багато грошей. Навпаки, якщо людина багата, значить, гроші для неї дуже важливі. А це в свою чергу говорить про те, що вона їх надзвичайно цінує і ні за що не віддасть і не поступиться будь-кому іншому ні за яких обставин.

Можна з упевненістю говорити про те, що Герасим Калитка не заспокоївся б, якби отримав землю Смоквина. Більше того, ця удача зробила б його ще більш жадібним до грошей і до землі. Він би відчув, що у нього все виходить, що всі його афери проходять, а тому продовжив би шукати можливості наживатися на оточуючих. Я думаю, що невдача Герасима повинна була послужити йому уроком і показати йому, що гроші і земля можуть зіпсувати людину.

4,8(10 оценок)
Ответ:
dashamaer1
dashamaer1
16.05.2023
Михайло Коцюбинський написав новелу “Intermezzo” під враженням від своєї подорожі до села Конанівка ( Черкащина). Тому письменник присвятив свій твір Конанівським полям. У творі можна побачити багато вражень ( думки ліричного героя, враження, зображення широких довкілль, звуків і так далі). Взагалі, твір можна назвати суцільним пейзажем, який ми бачити очима ліричного героя. Щодо ліричного героя він:
Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.
4,7(73 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ