Маруся Кайдашиха - бездушна і сварлива жінка. Маруся гарно готувала і змолоду служила у панів покоївкою, від них і сама "набралась трохи панства". Кайдашиха з погордою поставилась до бідніших від себе, любить вихвалятись. Позитивні риси її характеру - це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати і бабуся. Але приватна власність, жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім'ї, і навіть бійок.
Мотря - дочка заможних батьків. Вона не знала злиднів, проте ніколи не була гордовитою. На початку твору Мотря - добра, активна та життєрадісна дівчина. Проте шлюб і пойстійні сварки змінюють її. Саме вона виколює свекрусі око та дуже тішиться з цього.
Мелашка - дівчина з дуже бідної родини. Вона звикла терпіти нестатки. Мелашка була доброю, щирою, піддатливою, терплячою, ніжною та лагідною. Та навіть таку дівчину лють та жорстокість свекрухи та невістки змогли змінити - Мелашка починає брати участь у сварках.
Діалектизми та доберані до них літературні відповідники. Плай – стежка в горах, файка – люлька, цибух – порожнистий стержень люльки, посторонок – мотузка, тасьма, ворк – мішок, ґачі – штани, топанок – черевичок, обичайка – обід сита, решета, бубна, величайка – хвалько. Що станеться з коломийкою, якщо діалектизми в ній замінити літературними відповідниками? На мою думку, якщо в народних коломийках діалекти замінити літературними відповідниками, то пісня буде більш зрозуміла сучасникам, проте втратить колорит минулого.
Объяснение: