Украïнських народних пiсень записано понад 200 тисяч, i це, мабуть, не усi.
Пiсня — це поєднання слова й музики. У пiснi народу — думки, почуття, мрiï. Украïнська народна пiсня вiддзеркалює горе, радiсть, боротьбу за визволення.
Народнi пiснi дуже рiзноманiтнi. Слухаючи ïх, пiзнаєш iсторiю нашого народу з давнiх часiв. Украïнську пiсню неможливо охарактеризувати одним словом через багатограннiсть ïï мотивiв i тем.
Так про захисникiв украïнського народу, про славних козакiв Сiчi ми дiзнаємося, слухаючи «Пiсню про Байду».
Дуже довго закони були спрямованi проти украïнськоï голоти. В однiй iз народних пiсень «Ой наступила та чорна хмара» розповiдається про те, як голота б’є багатiя.
Життя украïнського села за часiв крiпацтва особливо яскраво, на мою думку, вiдображено у народнiй пiснi «У недiлю пораненьку».
Час минав. Змiнювались i теми пiсень. Iз украïнських народних пiсень, створених пiзнiше, ми дiзнаємось, як працював i жив украïнський робiтник.
Iснує багато пiсень, провiдною темою яких є тема кохання.
Так чому ж ми, украïнцi, повиннi в наш час забувати цих пiсень? Адже в них наша iсторiя, наша повага до людей, якi своïм життям, своєю любов’ю робили нашу краïну могутнiшою i такою, якою, вона є зараз.
Украïнська пiсня згуртовує людей, допомагає вiдпочити, а iнодi своïм змiстом примушує замислитись над своïм життям. Украïнська пiсня — своєрiдна вiзитна картка нашоï краïни.
Пасивний захист
Як правило, пасивний захист застосовують у двох випадках: коли об'єкт маніпулювання не знає, як вчинити, або не хоче псувати стосунки з маніпулятором. Важливою умовою застосування цієї форми захисту є витримка.
Суть пасивного захисту полягає в затримці власних спонтанних реакцій на дії маніпулятора. Ус пасивного захисту покликані знизити темп атаки, щоб виграти час для аналізу ситуації. Вони змушують маніпулятора розкрити свої задуми або відмовитися від них. Досвід показує, що в більшості випадків маніпулятор, зіткнувшись із пасивним захистом, припиняє використання маніпуляційних прийомів.
Форми пасивного захисту. Найефективнішими серед них є такі:
o відсутність реакції на слова маніпулятора ("не розчув", "не звернув уваги", "не помітив" тощо);
o тактовне, стримане й несподіване для маніпулятора мовчання;
o гра в "тупуватість" - "не зрозумів", "не второпав", "не збагнув" і т. ін.;
извини, но я не понимаю язык. можно на русском, может