Объяснение:
У країні Сльозолий правив цар Плаксій, у якого були 3 дочки – Нудота, Вай-Вай та Плакота і 3 сини Плаксуни. Вони цілими днями плакали. Цар заборонив сміятися і звелів, щоб в усій країні також плакали всі діти, бо він любив пити їх сльози.
Лоскотон, якого ніхто не міг спіймати, приходив до дітей і веселив їх. Царю це не подобалося і він пообіцяв тому, хто спіймає Лоскотона, віддати свою дочку за дружину. Був у царя капітан Макака, який дуже хотів стати царським зятем. Він підстеріг Лоскотона і спіймав його.
У палаці зібралися грати весілля. Але тут до в'язниці, де сидів Лоскотон, прийшли робітники і звільнили чоловіка. Під час бенкету з'являється Лоскотон, який стрибнув до царя на трон і почав його лоскотати, і Плаксій від сміху лопнув. Його діти повтікали до чужих країв, а в країні всі почали весело жити. :)
Намагалася максимально коротко написати, сподіваюся, що до хоч трішки
Повість написана у 1970-1972 рр., і це дуже відчутно. Дія відбувається в школі для неповнолітніх правопорушників, та, коли автор починає розповідати читачу історії Василька Гаркавенка, Бугра, Гени чи того ж Порфира Кульбаки, виявляється, що вони такі ж, як і наші сучасні діти зі звичайнісіньких загальноосвітніх шкіл. Дитячі мрії, бажання мати маму й тата, дружба й зрада, любов і ненависть, працелюбство й лінощі - усе це оживає перед нами на сторінках книги. Головний герой увесь зітканий із протиріч: працелюбний і разом із тим лінивий, із загостреним до жорстокості почуттям справедливості до людей і безмежно закоханий у природу й звірів - загалом милий звичайний недолюблений хлопчик. Колоритні образи вчителів - не заскорузлих, не запліснявілих у своїх принципах, бо такі не принесуть користі в роботі зі зболілими душами своїх вихованців. Веселі і разом із тим сповнені болю, трохи наївні дитячі колишні пустощі, описані чудовою мовою.
Загалом твір мені сподобався)