Объяснение:
"О, - полегшено зітхнув я. -Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька) "... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс." "Зоологї? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам зії уроків тікав?" "I голова ж у тебе, Митько." "Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили pізноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..." "Але ж головний у нашій експедиції ти." "Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювалa із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати pівноцінними чи просто вдалими." "I взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."
Портрет і зовнішність Кирила Тура — «здоровенний козарлюга»; — очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»; — кремезна постать з розкішними вусами; — широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.Риси характеру Кирила Тура
— відвага і волелюбність;
— сильний, енергійний, незламний;
— ярий захисник запорозької честі;
— поважне ставлення до гетьмана;
— високе благородство і щирість;
— мужність під час кари киями;
— здатний до самопожертви;
— запорозька рівність і безкорисливість;
— добрий товариш і побратим;
— химерний запорожець;
— зневага до буденного життя;
— меткий розум;
— глибока релігійність.
Поведінка Кирила Тура
— іноді зухвале ставлення до інших;
— непередбачувана, часто нелогічна;
— випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана);
— діє за покликом серця;
— почуття власної гідності.
Мова персонажа: — говорить «загадками»;
— пересипає її приказками, прислів’ями, пісенними зворотами;
— містить уривки з пісень і дум.