Все минає, але любов після всього зостається
Харківщину можна по праву вважати однією із найкрасивіших куточків багатої та прекрасної української землі. Тому навіть і не дивує те явище, що саме ця благословенна земля подарувала життя величезній кількості талановитим художникам, композиторам, музикантам та просто творчих людям. Саме мальовнича природа допомагала та надихала митців на створення їхніх шедеврів. Просто неможливо відвести погляд від цих широких та протяжних ланів, врожайних полів, бурхливих річок та запашних лісів.
Перебуваючи саме в Харкові світ побачила славнозвісна
збірка «Басни Харковския» великого українського філософа та байкаря – Григорія Сковороди. На цій землі голос видатного митця звучав якось по особливому приємно.
Неабияк поповнив скарбницю української літератури і відомий уродженець Харківщини – Борис Грінченко. Саме завдяки його заслугам наш народ сьогодні має честь пишатися першим словником з української мови, котрий служить нам по сьогодні.
У 20 столітті Харків мало чим відрізняється від інших індустріальних центрів. Місто, яке вщент забудоване великою кількістю фабрик, заводів, університетів, інститутів, кінотеатрів та інших будівель вже
сяє своїм неповторним колоритом. Проте і ця обставина ніяк не впливає на спад творчого сплеску. Навіть сьогодні можна ще побачити будинок родини Алчевських. І споглядаючи на цю будівлю навіть не віриться, що всього декілька десятиліть тому в ньому проводились чисельні творчі вечори.
В цей час також творили та плідно працювали такі українські майстри слова та й просто талановиті люди як Олександр Довженко, Микола Хвильовий, Юрій Яновський, Микола Куліш, Валеріан Підмогильний та багато інших. Ці великі люди надавали місту неповторну атмосферу та неабиякого колориту, який вирізняв Харків з поміж інших не менш мальовничих краєвидів.
І хоча час безжально стікає, непохитною залишається наша пам’ять, любов та гордість за таких великих українців, котрі не дивлячись ні на що, не переставали славити нашу землю.
Объяснение:
Відповідь:
Любить та хвилюється за брата
«Ганна просила за нього, так уже просила, так плакала, поки не випросила вибачення»
Допомагає братові
«Бігла в тернину…, де Павлусь ховався, і звіщала йому добру новину. Верталися разом додому веселі й щасливі...»
Любляча сестра
«Павлусь і Ганна дуже любилися».
Благородна, великодушна
«Козир-дівка! Тебе лише в посли слати...»
Спритна
«Ганя кинулась прожогом у хату»
Втомлена, терпелива
«Утома, братку. В тій буді так душно, що нічим дихати».
«Били мене, їсти не давали»
Зневірена
«Та я не надіялась тебе або кого-небудь побачити... Звідкіля ти взявся тут?»
Уміє їздити на коні
«Невже ж то ця дівчина так на коні сидить? Справді лицарський народ ті козаки»
Пояснення:
Вот ответ