Щоб Фікса більше з'ясував про доктора Брякуса і про залізничний вокзал.
Объяснение:
— Так-так, — не виринав зі своїх роздумів капітан. — Отож, із завтрашнього дня ви залишите всі дотеперішні справи і займетеся вокзалом. Я хочу знати про нього все. У нас є секретна інформація, що готується…
Він щось зашепотів на вухо агентові, у якого від почутого аж зблиснули скельця окулярів.
— Не може бути! — здивувався Фікса.
— Якби ж то! — зітхнув капітан і потягнувся до портсигара. — Ага, і розвідайте мені все про такого собі доктора Брякуса, — попросив він на прощання агента.
Кохання. Це те, що з'єднує дві чужі душі в одне ціле. Закохатися можна в будь якому віці, але перше кохання завжди приходе в юному віці. Так і сталося з головними героями твору "Вітька + Галя". Як і в кожній романтичній історії, дівчина гордо чекає та гає, а хлопець намагається завоювати її сердце різними вчинками.
Вітько- малий, енергійний та закоханий хлопчина був впевнений, що це його перше й єдине кохання на все життя, це можна зрозуміти по сюжету твору. І як справжній чоловік, він пообіцяв, що буде чекати 5, 10, 30 років, не важливо скільки. Він мріяв, щоб його Галя стала його дружиною.
Якими ж на мою думку стали Галя і Вітька через 10 років? Дорослі, розмірні, закохані, одружені. Мені хочеться вірить, що ця неймовірна історія "дитячого" кохання несе в собі сюжет вічних почуттів та емоцій.
Ідеальний кінець твору, для мене: "Проходили дні, місяці, роки. Діти підростали і не помітно для всіх пройшло тих 10 років, як один день. І ось батьки несуть рушник, усі щасливі, в хаті сватання. Мрії збуваються."
Кохання - це чарівна сила, що з'єднує дві чужі душі...
