порівняйте опис петербурга з описом зимової ночі в селі. Укажіть найзначніші розбіжності між ними. Зверніть увагу на те, чиїми очима бачить петербург автор повісті. Чому ця подробиця важлива? М.Гоголь-Ніч перед Різдвом
У творі Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" Петербург і Диканька протиставлені між собою як чуже, холодне місто, у якому проста людина губиться і рідне село, від якого віє домашнім затишком, гармонією. Село Диканька змальовано так, що складається враження теплої, дружньої атмосфери рідного села, веселих різдвяних свят, коли вся молодь дружно ходить від хати до хати з колядками, а ті, що трішки старші у колі родини і друзів проводять Святий вечір. Перед очима виникають картини закутаного у чистий пухнастий сніг села, ясний місяць світить з чистого неба і освітлює все навкруги, з димарів будиночків високо в небо піднімаються тоненькі цівочки диму.
Петербург же здався ковалю Вакулі холодним, незважаючи на сотні яскравих вогнів, байдужим до звичайної людини і зверхнім. Цитата "і враз засяяв перед ним Петербург, увесь в огні. (Тоді була з якогось приводу ілюмінація) по обидва боки височіють чотириповерхові стіни; стукіт кінських копит, звук коліс відбивалися громом і лунали з чотирьох боків; будинки росли і ніби підіймалися із землі на кожному кроці; мости дрижали; карети літали; візники, форейтори кричали; сніг свистів під тисячею саней, що мчали звідусіль; пішоходи тулились і тиснулись попід домами... Здивовано оглядався коваль на всі боки. Йому здавалося, що всі доми вп'ялися в нього своїми незчисленними вогняними очима і дивились". Думаю, що автор невипадково змальовує місто саме очима звичайного сільського парубка. Для Вакули в Петербурзі все виглядає чудернацьким, неприродним. Тут панують інші цінності, а світло (на відміну від небесного в Диканьці) є штучним (ілюмінація).
Вітька закохався в Галю, та спитав поради в свого друга Федька. Той сказав що треба співати серенаду. Вітька, нарядившись у сомбреро (шляпа з пугала сусіда) співав. Але,виявилось, шо вони помилились, і Вітька співав бабі Хіврі. Потім вони писали послання Галі, і вона покликала Вітьку побачитися. КОли він прийшов, вона попросила натягати води, а сама побігла "по справах". Раптом Вітька побачив її з іншим хлопцем. Викликав його на дуель. На дуелі його супротивник злякався і втік. Галя звернула увагу на Вітька і вони пішли в кіно. Потім на побачення. Там був поцілунок,який зірвав Федько. Потім Вітька сватався до Галі,але невдало. Всьо
Кохання...Тепле почуття ,яке пробуджує людські серця і зігріває душу...Це прекрасне духовне та неосяжне творіння самих людей,які зліпили його зі шматочків свого серця. Та яке воно справжнє кохання? Коли людина закохується, її очі починають виблискувати,як маленькі діаманти,наповнені чистотою та незрівнянною красою,настрій відразу підіймається, і вона почуває себе птахом,який відкрив для себе якісь нові неосяжні широти.В середині,на той час,відбувається щось неймовірне:серце калатає,а душа співає! Але,на жаль,любов також не можна пережити без страждань.Щоб відчути це найпрекрасніше почуття,треба пройти масу перешкод,подолати безліч перепон,і,тільки тоді,можна дістатися до самої верхівки та здобути в нагороду таке чарівне почуття-кохання!
Відповідь:
Готувала для іншого подібного питання
У творі Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" Петербург і Диканька протиставлені між собою як чуже, холодне місто, у якому проста людина губиться і рідне село, від якого віє домашнім затишком, гармонією. Село Диканька змальовано так, що складається враження теплої, дружньої атмосфери рідного села, веселих різдвяних свят, коли вся молодь дружно ходить від хати до хати з колядками, а ті, що трішки старші у колі родини і друзів проводять Святий вечір. Перед очима виникають картини закутаного у чистий пухнастий сніг села, ясний місяць світить з чистого неба і освітлює все навкруги, з димарів будиночків високо в небо піднімаються тоненькі цівочки диму.
Петербург же здався ковалю Вакулі холодним, незважаючи на сотні яскравих вогнів, байдужим до звичайної людини і зверхнім. Цитата "і враз засяяв перед ним Петербург, увесь в огні. (Тоді була з якогось приводу ілюмінація) по обидва боки височіють чотириповерхові стіни; стукіт кінських копит, звук коліс відбивалися громом і лунали з чотирьох боків; будинки росли і ніби підіймалися із землі на кожному кроці; мости дрижали; карети літали; візники, форейтори кричали; сніг свистів під тисячею саней, що мчали звідусіль; пішоходи тулились і тиснулись попід домами... Здивовано оглядався коваль на всі боки. Йому здавалося, що всі доми вп'ялися в нього своїми незчисленними вогняними очима і дивились". Думаю, що автор невипадково змальовує місто саме очима звичайного сільського парубка. Для Вакули в Петербурзі все виглядає чудернацьким, неприродним. Тут панують інші цінності, а світло (на відміну від небесного в Диканьці) є штучним (ілюмінація).
Пояснення: