"Сонет матері" є одним з найвідоміших творів українського поета Василя Діденка. Цей вірш став справжньою класикою української літератури та зайняв почесне місце серед шедеврів українського сонету.
Вірш "Сонет матері" пронизаний глибокими почуттями та емоціями, що витікають із зображення простої, але непохитної любові матері до свого дитини. Автор відтворює образ матері, яка, не зважаючи на всі труднощі та випробування, ніколи не зраджує своїй ролі та завжди готова підтримати своє дитя у будь-яку хвилину.
Василь Діденко зображує матір у вірші як символ непохитності, вірності і сили. Вона є стійким опорою для своєї дитини, готовою жертвувати всім для її щастя та здійснення мрій. У поетичних образах автор використовує натуралістичні деталі, щоб підкреслити реалістичність та життєву близькість цього портрета матері.
Діденко майстерно поєднує зображення матері з універсальною символікою материнства. Він передає почуття безмежної любові та жертовності, які є властивими багатьом матерям. Крім того, він зосереджується на красі і силі материнства, які є неоціненними та непереборними.
Автор використовує багатий мовний апарат, ритмічну структуру та гармонійну композицію, щоб підкреслити емоційну силу та глибину вірша. Він використовує поетичні засоби, такі як метафори, алегорії та порівняння, щоб привнести відтінки значень та виразити багатогранність материнської любові.
Сонет розпочинається зображенням матері, яка "не здивується й сльозу втрима" та є вічним ігачем за своїм дитям. Це вказує на те, що материнська любов безмежна і здатна заспокоїти та захистити навіть у найскладніші моменти. Діденко описує матір як "сонце і серце" свого дитяти, що символізує її незмінну любов та надійність.
Далі вірш переходить до зображення болю та страждань матері, які вона мусить перенести ради своєї дитини. Автор використовує метафору "немов цвіт у школі її крил" для показу того, що мати жертвує своїм щастям та мріями, щоб забезпечити майбутнє свого нащадка.
Однак, не дивлячись на труднощі, мати завжди готова бути поруч зі своїм дитям. Вона є підтримкою та натхненням, готовою до у будь-якій ситуації. Діденко передає цю ідею, застосовуючи порівняння з образами природи: "як ліс замовк, і високе небо мовчить, ти не зрадиш, утіхо моя, мов небо".
У "Сонеті матері" Василь Діденко втілює своєрідну глибоку поетичну медитацію про материнську любов.
Відповідь:
Коли я прокинувся та поснідав, то вирішив піти прогулятися. КОли розчинилися двері ліфту - там стояла валіза. Спочатку я збентежився: чи не терористи це? Але цікавість взяла гору і я вирішив взяти валіза та віднести додому, можливо її просто хтось забув і я зможу знайти власника. Коли я відчинив її - ошалів, адже в ній був міліон гривень. Більше нічого. Спочатку я вирішив, що вони фальшиві, тому вирішив перевірити, зганявши до магазину та спробувавши купити щось смачненьке. Купюра у 500 гривен пройшла випробування і повернувся додому з тортом та здачею. Що ж робити далі? Купити новий велосипед? Телефон? Комп'ютер? Та за мільйон (ну, без тих ста гривень за торт) можна й квартирку прикупити, а потім здавати її в оренду до мого повноліття, а потім туди переїхати, як одружуся, чи стану "сильним-незалежним". У пошуках я провів весь день, поки з роботи не повернулася мама. Я вибіг до неї з шаленою новиною, пропозицією купити квартиру або, щоб вона оформила депозит на ці гроші, бо я ж неповнолітній й не можу, а потім ми вирішили, що з ними робити. Але мама мене присоромила, що негоже брати чуже. А ще й відповіла, що будуть ставити забагато питань, звідки у неї такі гроші, коли вона відкриватиме депозит. Тому, мабуть, найкращим варіантом буде все-таки залелефонувати в поліцію. Я з мамою погодився, вона доклала у валізу 100 гривень за мій торт і викликала поліцейських...
Пояснення: