В творі "Катерина" героїня думає в першу чергу не про свою дитину, а про сбе, що про неї подумають люди. Коли Катерина завершує життя самогубством вона залишає свою дитину на призволяще. А в творі "Наймичка" героїня думає більше про свого сина ніж про себе, адже вона віддає свою рідну дитину чужим людям, а сама їде но них наймичкою щоб завжди бути поруч. Їй було дуже боляче від того що вона була так близько, але не могла називати його своєю дитиною.
Отже, Ганна була кращою матір'ю для своєї дитини ніж Катерина.
Объяснение:
- Чого ти така збентежена(дієприкм.)?
- Хтось знову зранку перевзувся прямо у класі. Подивись, яка засмічена (дієпримк.) підлога біля вішалки!
- Ніхто тобі не зізнається, всі шкоду робити сміливі, а відповідати – перелякані(дієприкм.)!
- Не розумію я таких учнів! Хіба це складно? Хіба він зовсім збайдужілий (дієприкм.) до всіх навколо? Будемо дихати пилюкою весь день!
- Давай підметемо підлогу та залишимо на перерву вікно відчиненим(дієприкм.)?
- Набридло вже. Як староста змушена (дієприкм.) розказати про це вчителю. Хтось з наших однокласників не поважає інших. Усі знімають забруднене (дієприкм.) взуття в холі, а хтось особливий, відірваний (дієприкм.) від колективу, – прямо у класі.
- Не гарячкуй, просто хтось забув подумати головою.
- Він забув, а черговим прибирати. Ні, за зроблену (дієприкм.) шкоду треба відповідати! Він вже й так показав себе безвідповідальною особою!
- Яка ти роздратована(дієприкм.), Таню, заспокойся. Ти маєш рацію, та не варто так сильно нервувати. Прийняте зопалу рішення завжди погане. Давай ще раз поговоримо з усіма після уроку й попередимо, що підемо до вчителя.
Объяснение: