Відповідь:
У якій родині народилася говорюща риба? У шанованих риб'ячою громадою батьків.
Як ставилися до риби батьки? Засмучені батьки сподівалися, що з віком, як їхня дитина вбиватиметься в луску, це мине, як минають дитячі хвороби.
Чи засмучувало це рибу? Не розуміла , що відбувається.
Як до риби ставилися інші риби? Їх дратувала присутність говорющої риби.
Хто судив рибу за її вміння говорити? Вся рибна громада в присутності старого риба.
Як риби повідомили говорющу рибу про свій вердикт Безслівний присуд був намальований верховодами на верхніх верствах води.
Які зміни відбулися з рибою на суші? Завела знайомство з рибалкою, в особі якого знайшла співрозмовника.
Чи є в сім'ї рибалки взаєморозуміння? Ні.
Як поставилися діти рибалки до риби? В один голос закричали: "Говорюща риба!" .
Яка доля спіткала говорюшу рибку? Дружина рибака приготували її на пательні.
Чому найбільше шкода жінки, яка не почула голосу риби Бо вона настільки заклопотана, що навіть не почула голос риби.
Основна думка казки "Говорюща риба" ... Той, хто чужий серед своїх, серед чужих своїм не стане.
Пояснення:
ответ:Поезія «Зелена Євангелія» — приклад пейзажної лірики. Щоправда, у Б.-І. Антонича вона сприймається і як філософська, адже ліричний герой не просто милується красою лемківського пейзажу, дістає від нього естетичне задоволення, а й порушує філософську проблему справжніх цінностей, які має культивувати людина: що для неї важливе, а що — другорядне в житті: «Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей!» А справжні цінності — навколо нас: «весна — неначе карусель», «гірське село», «місяць», «сонце», «земля стобарвна». Через чутливе споглядання цієї краси автор розкриває ідею життєствердження (вітаїстичності). Провідний мотив «Зеленої Євангелії» — нерозривна єдність природи й людини.