1. «Маруся» Г. Квітки – Основ’яненка за жанром: А) реалістична повість; Б) сентиментально-реалістична повість; В) історична повість.
2. Наум Дрот був: А) богобоязною людиною; Б) п’яницею; В) старостою села.
3. Дружину Наума звали: А) Маруся; Б) Меланка; В) Настя.
3. Родина Дротів була: А) бідна; Б) заможна; В) наймитами.
4. За чим постійно журилася Настя Дрот? А) нічим було сіяти; Б) не дав Бог діточок; В) постійно вмирала худоба.
5. Маруся була: А) батькам на втіху; Б) балувана дівчина; В) хвороблива з народження.
6. За що дякували батьки дівчат Марусі: А) дівчина постійно всім допомагала; Б) вишивала на замовлення рушники; В) відмовляла подруг ходити на вечорниці.
7. Де познайомилися Василь та Маруся? А) у саду на збиранні яблук; Б) на весіллі; В) на ярмарку.
8. Що подарував Василь Марусі в день знайомства: А) горішки, Б) гривеник; В) намисто.
9. З ким повернулася додому з весілля Маруся? А) з Оленою; Б) з Василем; В) сама.
10. Навіщо ударяла перед сном Богу три поклона дівчина? А) бо так слід робити богобоязній людині; Б) щоб не думати про Василя; В) щоб попросити пробачення перед Богом за скоєний гріх.
11. Куди змовилися дівчата йти на ранок? А) до подружки; Б) у ліс по суниці; В) до міста.
12. Що забула забрати Олена у шевця? А) батькові чоботи; Б) весільну сукню; В) шубу.
13. Чому Наум Дрот не дає згоди на одруження? А) Василя мають забрати в рекрути; Б) пообіцяв старому пану, що Маруся буде йому за дружину; В) хотів, щоб дочка була тільки при ньому.
14. Де зустрілися і на яке свято батько з Василем? А) у лісі на Івана Купала; Б) на Великдень у церкві; В) у полі на початок жнив.
15. Що за обідом сказав старий Наум Василю? А) щоб той у вівторок присилав старостів; Б) що свого рішення щодо весілля не змінив; В) що готовий взяти Василя в наймити.
16. Де прощалися молоді? А) на краю села; Б) у церкві після вінчання; В) на кладовищі.
17. Що збирала на вку Маруся, коли змокла під дощем? А) сухостій; Б) гриби; В) лікарські трави.
18. Яку книгу читав Василь у церкві на Великдень? А) Апостол; Б) Псалтир; В) Євангеліє від Матвія.
19. Куди зник Василь після Марусиного похорону? А) скоїв самогубство; Б) переїхав в інше село та одружився; В) став монахом.
Цвірінькнути
Хто з нас у дитинстві не уявляв собі відьом, чаклунів, домових? Хто не мріяв уночі сходити до цвинтаря, щоб перемогти в собі страх?
У світ таких казкових істот потрапляємо ми, коли відкриваємо твір М. Коцюбинського "Тіні забутих предків". У цьому творі, як у "Лісовій пісні" Лесі Українки, вражають описи природи, народні повір'я, дійсність переплітається з міфами. Іноді читаєш і не розумієш, в якому світі ти перебуваєш: в реальному чи казковому.
У центрі твору — образ Івана. Стрункий і міцний, як смерічка, леґінь, поетична натура. З дитячих років Іван жив серед природи, виховувався на гуцульських повір'ях, легендах, казках. Захоплюючись грою на сопілці, він намагається вловити, як і Лукаш, мелодії, що звучать у природі. Його кохана Марічка змальована в ореолі музики і пісень. Дружба Івана з Марічкою повна краси й чистоти. Але чомусь у житті ніколи не буває так, щоб чистоту людських почуттів не чіпали брудні руки, не заважали жити. Сюжет цього твору перегукується з трагедією Шекспіра: Марічка та Іван карпатські Ромео і Джульєтта. В обох творах у ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного, але давня ворожнеча стає їм на перешкоді. Як і в трагедії Шекспіра, герої Коцюбинського гинуть, але кохання перемагає все.
М. Коцюбинський в сюжетну лінію вплітає таємничий казковий світ, тому кохання видається героям дивною загадкою, що має велику силу над людьми.
Читача зачаровує дружба Івана з Марічкою, такою ж ніжною й поетичною, як і він. В їхніх стосунках "все було так просто, природньо, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їм серця".