Вiрш створений у формi звертання до юнака, який повинен стати дорослим, вiдчути вагу чоловiчих обов’язкiв та вiдповiдальностi, силу побратимства й мiцноï чоловiчоï дружби. У поезiï вiдчуваються бiблiйнi мотиви. Із самого початку читач стає ніби учасником аркана — гуцульського чоловічого танку, відчуває його енергетику, немов відбувається ритуал посвячення. Друга частина вірша по суті є алюзією. При першому прочитанні вірша не одразу впадає в око новозавітний мотив страждання Ісуса Христа як свідомий вибір ння ближніх, що вгадується в описі трагічної української історії, позначеної постійною необхідністю українського чоловіцтва виборювати державну незалежність. Міфологічний образ кола символізує у вірші вічність людського страждання, його циклічну повторюваність. Образ «аркану», «зчеплених рук», «чоловічого кола» пронизує всю поезію. І читач розуміє, що йдеться не лише про танець, мова йде про людське життя в цілому, життя чоловіка. І якщо коло символізує буття, то «чоловіче коло» може означати буття цілого людства. У цьому контексті іншого значення набувають слова: «…як тяжко почати і зупинити / цей танець…» Але спробувати варто «хоч раз», відчути всі випробування життя, «обхопивши руками плечі двох побратимів». Адже, справді, відчуваючи дружню підтримку, легше «не випасти із цього грішного світу». У кінці поезії Василь Герасим’юк вводить образ Христа: і виявляється, що танець аркан — то смерть на хресті між двома розбійниками (а не побратимами), і буття визначається «хрестом за плечима», який несе Месія до місця своєї страти.
Объяснение:
1.Швець не взяв з Климка грошей
2.Дівчина в руках тримала чорнобривці
Объяснение:
1."Климко послухав його , взув більші й заходився розв'язувати торбу
— Не треба — сказав швець —Носи собі , раз уже ти земляк..."
2."Біля крайньої тачки на дерев'яних колесах стояла дівчина,з напуском на очі зап'ята старенькою чорною хустиною.Вона тримала в руках чепурно,квітка до квітки складений букет чорнобривців..."