Происходит от др.-русск. нынѣ, ныня, ст.-слав. нынѣ, нынІА, нынѣчоу (др.-греч. νῦν). Ср.: укр. ни́нi, ни́нька, ни́нiка, болг. ни́не, др.-чешск. nynie, чеш nyní, польск. ninie, кашубск. ninia. Родственно лит. nūnaĩ «теперь, сейчас», др.-инд. nūnáṃ — то же, авест. nūrǝm, греч. νῦν, νύν, лат. nunc, ср.-в.-нем. nun, далее лит. nu «теперь, сейчас», nùgi, латышск. nu, др.-инд. nū́, nú, авест. nū, греч. νύ, νύν, νῦν, алб. ni (*nū), др.-в.-нем. nu, nu^. Далее пытаются сблизить с др.-инд. navī́nas «новый», др.-прусск. nauns — то же. Отсюда ны́нешний, но́нешний, др.-русск. нынѣчьныи, ст.-слав. нынѣштьнь. Ср. образование дома́шний. См. также но́ньче, но. Ср. конец слова др.-русск. нынѣча, да́веча, тепе́реча, а также др.-инд. са «и», авест. čа — то же, греч. τέ, лат. que, neque. Использованы данные словаря М. Фасмера. См.
1) Здобудеш освіту - побачиш більше світу .у-о.
2) Тим часом розвиднялося, світало.б.
3) Сміло сядьмо в човни швидкокрилі! у.-о.
4) Дивлюся і серцем лину в садочок на Україну... о.-о.
5) Довгий яр, білою черемхою залитий. н
6) Люблю пісні мойого краю, та не спинюсь на тім лишень...о.- о.
7) Посій в пору - будеш мати зерна гору. у-о.
8) Присвистують, притупують, ще пустяться в танок.н-о.
9) Як же тут гарно, як же тут тихо! б.
10) Не бійся досвітньої мли - досвітній вогонь запали. о-о.
11) У хаті було чисто, гарно, як у квітнику. б
12) Неповторні картини дитинства. н.