1. Україну В.Сосюра називає: а) могутньою; б) великою; в) радісною; г) вишневою.
2. «Одсіяють роки, мов…» — продовжте рядок поезії:
а) промінчик сонця; б) хмарки на небі; в) ранковий промінь; г) вечірня зоря.
3. Поезія В. Голобородька («Наша мова») закінчується рядком:
А «тож хай знають вороги»
Б «на самоті мовчимо
В «у товаристві розмовляємо»
Г «тож пісенними словами»
4. Установіть послідовність подій у вірші «Васильки» В. Сосюри
А «Так же буде поле, як тепер, синіти…»
Б « …а у тебе, мила, васильки з-під вій…»
В « …може, васильками станем - я і ти…»
Г « Одсіяють роки, мов хмарки над нами…»
5.Хто поклав на музику вірш «Васильки» В.Сосюри:
А О.Пономарьов Б П.Майборода В В.Філонік Г А.Сердюк
6.Хто з поетів писав вірші верлібром:
А В.Союра Б В.Голобородько В В.Підпалий
7. Хто з поетів перші збірки надрукував за кордоном:
А В.Підпалий Б В.Сосюра В В.Голобородько
8. Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»
1. Фразеологізм
2. Інверсія
3. Метафора
4. Анафора
5. Епітети
6. Порівняння А. невеличка (річка), рудобокі (корови)
Б. як птах, як річка, як гніздо
В. вплетена річка невеличка
Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете
Д. весь до нитки
Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається
9.Встановити відповідність:
Автор Рядки з поезії
1 В.Сосюра А гуляймо весілля своїм дітям, щоб не вмерло слово “коровай”,
2 В.Підпалий Б Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті,
дороги в пилу,траву!
3 В.Голобородько В все запорошене, все насторожене, вся Україна заслухалась — і не спить…
Г тож хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо
Д і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щастя у душі моїй.
10.Встановити відповідність
Автор Де народився
1 В.Сосюра А с.Адріанополь, Луганщина
2 В.Голобородько В Станція Дебальцеве( Донеччина)
3 В.Підпалий Г С.Лазірки неподалік м.Лубни
Д с .Третя Рота, Донеччина
«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»
Маруся Кайдашиха: «терлась коло панів і набралась від них трохи панства», «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
«Вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем»
Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий.
«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»
Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у вку», заможна, галаслива, жорстока.
«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний.
«Молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»
Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха.
«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»