У оповіданні колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами» зображено маленьке містечко - безрадісну сіру місцевість. Навкруги бруд, дощ, морські молюски, що гниють на березі. Саме до бідних, знедолених життям мешканців занедбаного містечка, сходить ангел. Того ангела дуже важко розпізнати; це не прекрасна небесна істота з чин тими білими крилами.
Цей ангел схожий на зубожілого старигана із облізлимй яструбиними крилами на тілі злодюжки. Родина, до якої з’явився ангел, дужо вбога - Пелайо та його дружина Елісенда. У них щойно народився маленький хлопчик. Ніхто не розуміє, навіщо їм ангел. Ніхто не знає навіть, хто такі ангели і чи є цей брудний хворий стариган із крилами, який сидить у кутку разом із курами, ангелом.
Таке безіменне містечко, яке живе своїм життям, може бути будь-де. Всюди знайдеться натовп, який буде роздивлятися те, що незрозуміло. Люди з містечка годують агела, наче звіра в зоопарку, кидають у нього камінням, видирають пір’я, навіть припікають його розпеченою залізякою. Жадібні до всього повою люди скоро залишили ангела, це подароване їм диво, задля іншого видовища з циркової жінки-павука.
Натовпу все одно, на що дивитися, аби розважити своє одноманітне нікчемне життя. Подружжя, у дворі якого оселився ангел, використало свій шанс: на розглядання ангела стали продавати квитки, на зібрані кошти збудували двоповерховий будинок. Пізніше ангел так набрид родині, що Елісенда називала тортурами життя у місці, де повно ангелів!
Старий і самітній, хворий ангел, з брудними крилами без пір’я, ні в кого не викликай співчуття і любові, лише тільки приісмлену цікавість. Він нікуди не міг летіти, аж поки не настав грудень. З відновленням природи відновився й ангел. Відновився - і відлетів. Ніхто у цьому незбагненному місті так і не зрозумів, навіщо прилітав ангел.
Пік людина, зайнята повсякденними турботами, може і не помітити диво, яке живе поруч із нею. Вона не думає про високе, духовне. Ангел - це посланець Іюжий. Він прилетів до цього брудного міста, щоб нагадати усім людям про те, що у світі є щось важливіше за щоденний клопіт, важливіше за розваги, гроші. І |е Бог, любов до ближнього, співчуття і милосердя
Объяснение:
Відповідь:
«Гер переможений» характеристика Фрідріха
Зовнішність Фрідріха «…Був худий, гнилозубий і брудний…»
Риси характеру Фрідріха Тренажер - "Вбивця" хребтових гриж! Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей, жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу Діти любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав їх на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок Фрідріх дивував жінок «…Робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху…»
Пояснення:
Диканька – невелике селище міського типу в Полтавській області. Про неї завжди дізнаються з творів Миколи Гоголя, який народився у Великих Сорочинцях. Він навчався в Ніжині, але щоб зробити кар’єру, поїхав до Санкт-Петербургу, де видав декілька книг.
Том "Вечори на хуторі біля Диканьки" 1831 року, у якому 8 оповідань, здобув велику популярність. Найвідомішою частиною стала "Ніч перед Різдвом". За сюжетом коваль Вакула закохується в капризну дівчину Оксанку, яка обіцяє йому вийти заміж, якщо отримає черевички від самої цариці.
До того ж, у творі яскраво описані традиції святкування Різдва в Україні. У ніч перед Різдвом усі гарно одягаються, готують смачну вечерю. Парубки та дівчата колядують з мішками, куди щедрі господарі скидають солодощі та випечені калачі. А чоловіків частують ще й доброю горілкою. На вулиці всюди катаються на санях, а звідусіль лунають пісні.