Павлуша, або ж Павлусь - кращий друг Івана на прізвисько "Ява", один з головних героїв дитячої повісті Всеволода Нестайко "Тореодори з Васюківки".
Цей хлопець дуже вигадливий та винахідливий, нестримний та злегка поспішний. Він добрий і чуйний, знає, що таке справжня дружба і цінує її.
На відміну від Яви, Павлусь більш серйозний та врівноважений, адже він мріє стати пілотом літака, коли стане дорослим. А для цього, як відомо, треба бути уважним та відповідальним. Таким він і прагне бути. До того ж, він розумний та кмітливий.
В цілому ж, він такий самий бешкетник, як і його непосидючий друг Ява
Відповідь:
Можу запропонувати таку історію з Іваном Силою:
Одного разу у селі Опеньки сталася незвичайна подія. Стара кобила важко тягла за собою віз, позаду їхав її хазяїн Омелько. Несподівано віз струснуло, щось шумно вдарилось, чоловік впав з возу і покотився додолу. На звук з хат повиходили люди:
- Ой, лишенько! Кобила в яму провалилась, – переймалась баба Параска.
- Як же тепер витягати її, коли всі чоловіки на поле пішли? – питала баба Ярина.
Та й справді. Всі молоді та здорові роз’їхалися по роботам, а в селі залишились самі старі й діти. Омелько встав, струснув з себе пил, а з ями тяжко заіржала кобила.
Несподівано з-за рогу виглянула небачена в Опеньках раніше машина. Задиринчала, зачухикала і зупинилась. З неї вийшов здоровенний чоловік і назвався Іваном.
- Що сталось у вас? – спитав Іван.
- Та ось кобила в яму провалилась, а дістати ніяк не можемо.
І тоді сталось диво: самостійно Іван дістав кобилу, без будь-якої до Люди зааплодували і причарувались силою такого великого чоловіка:
- Велике вам дякуємо, Іване! Ви – справжня Сила!
Так і прозвали Івана Фріцака Силою.
Пояснення:
вот так как-то
Загалом, поезія Маланюка мала сувору інтонацію, бо дикція вимагала стрункого, твердого, карбованого вірша. Саме тому його назвали «імператором залізних строф»
Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний, хто може розбудити душі співвітчизників, донести до суспільства певні ідеї, вірування, прагнення. Він не дозволяв собі занепадати духом, схилятися під тиском обставин, заклик бути незламним у своїх поглядах та діях він вклав у свої поетичні рядки:
Ні-ні, міцнись. Хай тягне сум додолу —
Крилатий дух напружується ввись.
Дай краплю крови кожному глаголу.
Молись. Чини. Міцнися і кріпись.
Значну частину творчості поета становить поезія, присвячена Батьківщині. Євген Маланюк був змушений емігрувати з України, тодішньої УРСР, взагалі його життя складалося непросто. Але за жодних обставин образ рідної землі, Степової Еллади, як називав Україну митець, не зникав у серці Є. Маланюка, не зникав цей образ і з творів «імператора залізних строф» . Хоча часто, ображений несправедливістю життя та системи, повний болю та розпуки, Є. Маланюк називав Україну Чорною Елладою, порівнював її з різними подібними жіночими образами світової міфології та літератури, що нібито не можуть до власним синам, захистити їх та себе від зовнішнього ворога..
Объяснение: