Твір "Планетник" вчить кожного виховувати у собі бережливе ставлення до природи та її краси, прищеплювати з самого дитинства риси чуйності, доброти, відповідальності за доручену справу. Хлопчик, залишившись самотнім через негативне ставлення сільських дітей до нього, знайшов порозуміння і підтримку у природі. Тому, я вважаю, що людина і природа міцно взаємопов’язані між собою. І ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.
Ми повинні наслідувати Планетник і робити все для збереження природи. Ніколи не можна ображати ні рослинки, ні тваринки, тому що вони теж живі. «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це також говорить багато повір"їв і прикмет українського народу, які так старанно вивчав сам Планетник.
Для Планетника головним є збереження природи, її краси і ми маємо брати з нього приклад для власних вчинків. Для того «...щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».
І. Багряний у своєму романі "Тигролови" вніс майстерну особливість - це проблеми свободи і бородьби за свободу в тяжкі часи тоталітарного режиму. Два потяги - два різних суспільства. Перший - вогнедишний дракон, який мчить на Далекий Схід - з "ворогами народу", а інший "Тихоокеанський експрес нумер один", везучи привілейованих пасажирів, у казковий край, ельдорадо. Самому письменникові надзвичайно поталанило вирватись із сталінського пекла і він вважав своїм обов'язком розповісти всьому світові правду про цей час.
І.Багрянний вказує, як "енкаведисти" знущалися з патріотів, які любили свій рідний край і народ, які самі були людьми мужніми і волелюбними. Особливо вражає своєю злою силою майор НКВС Медвин - беріївський кат. А родина Сірків, і Григорій Многогрішний, на відміну від нього, були мужніми і сильними. Вони щиро любили і захищали свою батьківщину і нищили ворогів.
Мабуть, І. Багряний у такий б хотів нам показати, що нащадки цих родів обов'язково здолають владу тоталітаризму. Письменник твердо в це вірив, і, як показав час, він не помилився.