Объяснение:
ліричну героїню "Давньої весни" можна вважати тотожною із самою авторкою Л. Українкою. У цьому творі поетеса виклала усі свої переживання. вона - мрійниця, що безмежно любить весну. Але для неї є дуже болючим те, що героїня не може насолодитись красою весни сповна. спочатку ми бачимо сум ліричної героїні, адже вона говорить, що "мене забула радісна весна". тут поетеса хотіла показати, що вона не може насолодитись навіть таким простим явищем, як весняна пора. та далі вона вже радіє, адже "ні, не забула, у вікно до мене.." отже, настрій та переживання героїні змінюються поступово. спочатку вона сумує через свою хворобу, але потім радіє найменшому - цвіту, що побачила у вікні.
Біла скатертина впала біля тину.
Загорнулась в хустку, як маля, хатина.
За ніч нічого не впізнати:
Пухнастий тин, пухнаста хата!