Олесь — маленький хлопчик, якому все цікаво, особливо те, що відбувається в лісі. Він зображується одинаком, тому що інші діти не поділяють його інтересів. Навіть дорослі не розуміють його, що призводить до конфліктних ситуацій.
Олесь небайдужий (не проходить мимо, допомагає), добрий та співчутливий (підпер у лісі вмираючу сосну, просить діда не перевантажувати коня), доброзичливий та сердечний (залишив шишку для дятла), не байдужий до чужого болю (плаче, бо щука з'їла пліточку), любить тварин (намагається врятувати пліточку, обороняє коня), слухняний (йде узимку до школи бором), не тримає зла й уміє прощати (зворушений від примирення з Федьком Тойкалом), товариський (за пиріжок і теплі слова однокласника віддячує усім, що має у кишенях), старанний (гарно вчиться, є відмінником), творчий (любить малювати), допитливий (приглядається до природи гає, ніби дослідник, розпитується про тварин), вміє фантазувати (річка – це безтурботна хата, дерева біжать навипередки з Олесем), мрійний (сняться казки, де добро перемагає зло), тонко відчуває несправедливість і чесний (не погоджується з настановами діда, засмучений, бо дід його не розуміє). Наївно по-дитячому протестує проти несправедливості (утікає з уроку малювання, не вечеряє з дідом).
Яка краса врятує світ? Тільки духовна краса може врятувати світ. Потрібно бути добрим, честним, відважним, милосердним. Людина не сможе бути гарною, якщо вона гарна тільки назовні, а у душі вона черства. Толя, герой з оповідання "Федько-халамидник", не зможе бути завжди по-справжньому гарним, бо він обманув своїх батьків і батьків Федька, за що Федька відлупили ні за що, а потім він...помер. Якщо людина назовні писаній красень(красуня), а у душі вона черства, не має значення гарна вона назовні, чи не гарна, бо головне у красоті- це щоб людина була гарною духовно. А якщо вона гарна тільки назовні а духовно вона черства- їй ніколи не стати справжнім красенем(красунею).
Олесь — маленький хлопчик, якому все цікаво, особливо те, що відбувається в лісі. Він зображується одинаком, тому що інші діти не поділяють його інтересів. Навіть дорослі не розуміють його, що призводить до конфліктних ситуацій.
Олесь небайдужий (не проходить мимо, допомагає), добрий та співчутливий (підпер у лісі вмираючу сосну, просить діда не перевантажувати коня), доброзичливий та сердечний (залишив шишку для дятла), не байдужий до чужого болю (плаче, бо щука з'їла пліточку), любить тварин (намагається врятувати пліточку, обороняє коня), слухняний (йде узимку до школи бором), не тримає зла й уміє прощати (зворушений від примирення з Федьком Тойкалом), товариський (за пиріжок і теплі слова однокласника віддячує усім, що має у кишенях), старанний (гарно вчиться, є відмінником), творчий (любить малювати), допитливий (приглядається до природи гає, ніби дослідник, розпитується про тварин), вміє фантазувати (річка – це безтурботна хата, дерева біжать навипередки з Олесем), мрійний (сняться казки, де добро перемагає зло), тонко відчуває несправедливість і чесний (не погоджується з настановами діда, засмучений, бо дід його не розуміє). Наївно по-дитячому протестує проти несправедливості (утікає з уроку малювання, не вечеряє з дідом).