мачеха не любила свою падчерицу и ее убить решила . поручила дело это
егерю. но он белоснежку в лес. там она встретила гномов . они ей выжить . мачеха её отравила. но её поцеловал прекрасный принц . они жили долго и счастливо .
Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня XVI та XVII ст. Подібно до Насті Лісовської (Роксолани), Марусю взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає з ключами від його замку і темниці. Вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невільників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33 роки) років. Та вона не повертається з ними додому, а залишається у гаремі, оскільки це стало єдиним життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але все ще має сильне поєднання до землі свого походження.
в повести «белый пароход» айтматов создавал своеобразный «авторский эпос», стилизованный под эпос народный. это была сказка о рогатой матери-оленихе, которую рассказывал главному герою белого парохода, мальчику, его дед. на фоне величественного и прекрасного в своей доброте сказания особенно пронзительно ощущался трагизм судьбы ребенка, который сам обрывал свою жизнь, будучи не в силах смириться с ложью и жестокостью «взрослого» мира.