ответ:С. Д. Аляб’єва, спеціаліст вищої категорії, старший учитель Криворізького науково-технічного металургійного ліцею № 16, Дніпропетровська обл.
Тема. М. А. Г. Енде «Джим-Ґудзик і машиніст Лукас». Фантастична країна Усландія та її мешканці. Моральні цінності, що утверджуються у творі
Мета:
-навчальна: до учням усвідомити ідейно-художні особливості повісті-казки М. Енде, прочитаної самостійно;
-розвивальна: розвивати навички самостійного обрання та читання художньої літератури відповідно донахилів та здібностей; розширювати кругозір учнів;уміння виокремлювати головне, робити висновки;
-виховна: спонукати до вдумливого та зацікавленого читання художньої літератури; прищеплюватилюбов до книги, сповідування загальнолюдськихцінностей, які утверджуються у кращих творах всесвітньоїлітератури, естетичний смак.
Теорія літератури: повість-казка, біографія, героїхудожнього твору, художні особливості, реальне тафантастичне, анкета.
Тип уроку: урок — бесіда з позакласного читання.
Обладнання: мапа світу, портрет М. А. Г. Енде,видання творів автора, створені учнями ілюстраціїдо
Відповідь:Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Найвідоміші збірки Павла Глазового – “Великі цяці”,”Картикатури з натури”,”Смійтесь,друзі,на здоров’я”,”Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх”. Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі
Пояснення:
російський письменник українського походження. Походить з відомого українського роду Гоголів-Яновських. Вважається класиком російської літератури, найвизначнішим з представників її «української школи». Окрім внеску у російську літературу, Гоголь також мав непрямий вплив і на українську літературу й українську культуру в цілому, а також був завзятим етнографом й збирачем українського фольклору. 1. Гоголь мав пристрасть до рукоділля. В"зав на спицях шарфи, шив сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.
2. Гоголь любив готувати і пригощати друзів варениками і галушками. Один з улюблених його напоїв - козяче молоко, яке він варив особливим додаючи ром. Цю куховарство він називав гоголем-моголем і часто, сміючись, говорив: "Гоголь любить гоголь-моголь!"
3. Він був украй соромливий. Як тільки в компанії з’являвся незнайомець, Гоголь зникав з кімнати.
4. Гоголь часто, коли писав, катав кульки з білого хліба. Друзям він говорив, що це допомагає йому у вирішенні найскладніших завдань.
5. В кишенях у Гоголя завжди лежали солодощі. Живучи в готелі, він ніколи не дозволяв прислузі забирати поданий до чаю цукор, збирав його, ховав, а потім гриз шматки за роботою або розмовою.
6.Гоголь пристрасно захоплювався все, що потрапляло в його поле зору. Історія рідної України була для нього одним з улюблених досліджень і захоплень. Саме ці дослідження посунули його на написання епічної повісті "Тарас Бульба". Вона була вперше опублікована в збірнику "Миргород" у 1835 році, один екземпляр цього журналу Гоголь особисто вручив в руки панові Уварову - міністрові народної освіти, для того, щоб той підніс його імператорові Миколі I.
7. Вважається, що коли в 1839 році Гоголь відвідував Рим, він заразився малярією. Незважаючи на те, що з часом хвороба все-таки відступила, її наслідки стали для письменника фатальними. Ні скільки борошна фізичні, скільки ускладнення, що викликали у Гоголя припадки, непритомність, але головне, бачення, робили його одужання складним і тривалим.
8. Що сталося в ніч на 12 лютого 1852 року, достеменно не знає ніхто. Біографи, спільними титанічними зусиллями намагалися буквально по хвилинах відновити події тієї ночі, але абсолютно точно відомо тільки те, що до трьох годин ночі Гоголь ревно молився. Потім він узяв свій портфель, дістав з нього якісь аркуші паперу, а все, що залишилося, наказав негайно спалити.Після чого перехрестився і, повернувшись в ліжко, нестримно ридав до ранку. Традиційно прийнято вважати, що в ту ніч Гоголь спалив другий том "Мертвих душ", але деякі біографи і історики впевнені в тому, що це далеко від істини, яку вже навряд чи хтось дізнається.9. Гоголь соромився свого носа. На всіх портретах Гоголя його ніс виглядає по-різному - так, з до художників, письменник намагався заплутати майбутніх біографів.10. З чуток, Гоголь помер незайманим. У всякому разі, невідомо про якісь його зв’язки з жінками, проте достеменно відомо, що він був латентним гомосексуалістом.11. За сім років до смерті письменник в заповіті попереджав: "Заповідаю тіла мого не ховати до тих пір, поки не здаються явні ознаки розкладання. Гоголя не послухали, а при перепохованні останків в 1931 році в труні виявили скелет з повернутим набік черепом. Згідно з іншими даними, череп взагалі був відсутній.
Объяснение:
гоголь