Продовження оповідання Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки» Приїхавши додому Юрко відчував велике почуття досади, що так і не вибачився перед подругою. А тим часом Тося у селі також мучила себе відчуттям що вона зробила,щось не правильно. Друзі зрозуміли, що вони повинні були вибачитися один перед одним, але не могли, бо були далеко один від одного. Через місяць почався навчальний рік, але Юрко не пішов у школу тому, що захворів. Тося про його хворобу дізналася від бабусі, і дуже жаліла, що не може підтримати його. На вихідних бабуся запропонувала внучці поїхати до міста та навідати хворого друга. Постукавши в двері, дівчинка хвилювалася як Юрко сприйме її приїзд, чи не тримає він на неї бувалу образу. Юрко відкрив двері і побачив дівчинку з русявим волоссям та одягнену у гарне червоне пальто (якщо чесно вона була схожа на червону шапочку) із банкою смачного малинового варення. Юрко впізнав у цій постаті свою найкращу подругу Тосю. Хлопчик дуже зрадів і не дивлячись на те що був хворий обійняв подругу і сказав таке довгоочікуване: «Пробач мене!». Тося також відповіла взаємністю. Юрко запросив подругу на смачнючі вареники з вишнями, які зробила сьогодні мама. Потім вони декілька годин поспіль розповідали про те, що вони відчували після розтавання. Юрко сказав: - Як мені жаль, що я допустився такої помилки із тими беззахисними каченятами. У відповідь Тося розсміялась і відповіла: - Не турбуйся ти так. Твої каченята цілі та здорові. - Як це? - А ось так. І тепер вони весь час приходять до мене в гості і граються поряд із моїми свійськими тваринками. Тепер вже юнака не мучила совість за те, що він зробив з малими каченятами, а знав що вони вже майже дорослі, самостійні каченятка.
Після того як Юрко наловив малих каченят, він вважав себе: а) проворним; б) щасливим; в) енергійним. 2. Де тримав хлопець каченят? а) У клітці для кроликів; б) великому ящику; в) курнику. 3. Від якої небезпеки захищав каченят Юрко: а) кішки; б) щурів; в) ворони. 4. Якої страви не давав хлопець малечам: а) пшона; б) вареної картоплі; в) каші. 5. Тося полюбляла слухати Юрка, коли він розповідав їй про: а) місто; б) свої пригоди в таборі відпочинку; в) життя диких качок. 6. Щоб не спілкуватися з Тосею, бо дівчина набридла Юрку, він: а) сів на велосипед і поїхав до хлопців; б) пішов допомагати бабусі; в) вирушив у мандрівку для пошуку качки-матері. 7. З деревини якого полінця Тося робила для себе свистка: а) дубового; б) кленового; в) вишневого. 8. Дикі каченята простилались на воді і нагадували квітки: а) троянди; б) мальви; в) кульбаби. 9. Хто допомагав Тосі підтримувати кволих каченят на воді: а) Юрко; б) батьки Юрка; в) сільські хлопці. 10. Перед від’їздом додому Юрко бігав до: а) Тосі і просив у неї вибачення; б) річки, щоб побачити сім’ю дикої качки; в) сільських хлопців і за х до себе в гості. 11. Через що затримував Юрко від’їзд на вокзал? Бо він казав батькам, що: а) ліхтарика забув; б) хоче проститися з Тосею; в) має велике бажання напам’ять сфотографуватися з малими каченятами. 12. Що відчував Юрко, від’їжджаючи додому? а) Болісний сором; б) піднесеність і радість; в) страх.. . 3. Юрко у своїй невдалій рибалці звинуватив: а) сільських хлопців, які плавали по річці на човнах; б) Тосю; в) диких каченят, які плюхалися у воді неподалік від нього. 3. Розповідаючи Тосі побрехеньку, Юрко зазначив, що одного разу в озері він на вудку спіймав: а) черепаху; б) змію; в) крокодила. 3. Вранці Юрко йшов до річки стежкою, яка пролягала між зарослями: а) лепехи; б) конвалії; в) кінського щавелю.
