В житті кожного рано чи пізно наступає мить, коли він замислюється: а чи багато я прожив на світі? Звісно, для когось навіть неповні тридцять років - досить великий проміжок часу, за який можна досягти чимало. Втім, на мою думку, у двадцять вісім життя не завершується. Навпаки, в багатьох саме тоді воно починає вирувати найбільше.
Як не дивно, за три десятиліття людина встигає лише закінчити навчання та почати власний шлях у доросле життя. Саме після випуску з університету відкривається найбільша кількість можливостей. І до двадцяти восьми років кожен лише завершує будувати фундамент майбутнього щастя. Якщо раніше все склалося добре, то до цього часу в когось дитина пішла в садочок, в інших - до школи. Стабільний заробіток дозволяє двічі на рік їхати на відпочинок, любляча дружина чи чоловік завжди підтримує у скрутну хвилину. До старості ще далеко, тому можна викроїти чимало часу влітку або взимку для власного задоволення або для того, щоб провести його з сім'єю. У будь-якому разі, думки про те, що скоро це може скінчитися, не виникають, адже саме зараз життя кожного починається з новою силою.
Отже, двадцять вісім років - це, без сумніву, той вік, коли людина може почати існувати з задоволенням. Саме тому я вважаю, що ці дві цифри - не вирок та ознака безперечного кінця, а знак, що символізує новий розквіт душі та її переродження.
Мені з раннього дитинства подобалися народні казки, я просив мені їх читати якомога часто. З казок я дізнавався про нечувані пригоди, небувалих людей, химерних тварин. Одна з таких казок - "Мудра дівчина". В ній йдеться про дочку бідного, убогого чоловіка - Марусю. Позиваючись з багатим братом, чоловік розумів, що мусить віддати йому останнє своє майно. Але Маруся все врятувала. Пан, лінуючись чесно судити братів, загадав їм загадку: що на світі ситніш, прудкіш, миліш за усе? Але для мудрої дівчини Марусі такі панські загадки не становили ніякої складності. Всі вона відгадувала - і цю, і наступні. Тому мені й подобається ця народна казка - вона відображає мудрість української простої жінки.
Мені з раннього дитинства подобалися народні казки, я просив мені їх читати якомога часто. З казок я дізнавався про нечувані пригоди, небувалих людей, химерних тварин. Одна з таких казок - "Мудра дівчина". В ній йдеться про дочку бідного, убогого чоловіка - Марусю. Позиваючись з багатим братом, чоловік розумів, що мусить віддати йому останнє своє майно. Але Маруся все врятувала. Пан, лінуючись чесно судити братів, загадав їм загадку: що на світі ситніш, прудкіш, миліш за усе? Але для мудрої дівчини Марусі такі панські загадки не становили ніякої складності. Всі вона відгадувала - і цю, і наступні. Тому мені й подобається ця народна казка - вона відображає мудрість української простої жінки.
В житті кожного рано чи пізно наступає мить, коли він замислюється: а чи багато я прожив на світі? Звісно, для когось навіть неповні тридцять років - досить великий проміжок часу, за який можна досягти чимало. Втім, на мою думку, у двадцять вісім життя не завершується. Навпаки, в багатьох саме тоді воно починає вирувати найбільше.
Як не дивно, за три десятиліття людина встигає лише закінчити навчання та почати власний шлях у доросле життя. Саме після випуску з університету відкривається найбільша кількість можливостей. І до двадцяти восьми років кожен лише завершує будувати фундамент майбутнього щастя. Якщо раніше все склалося добре, то до цього часу в когось дитина пішла в садочок, в інших - до школи. Стабільний заробіток дозволяє двічі на рік їхати на відпочинок, любляча дружина чи чоловік завжди підтримує у скрутну хвилину. До старості ще далеко, тому можна викроїти чимало часу влітку або взимку для власного задоволення або для того, щоб провести його з сім'єю. У будь-якому разі, думки про те, що скоро це може скінчитися, не виникають, адже саме зараз життя кожного починається з новою силою.
Отже, двадцять вісім років - це, без сумніву, той вік, коли людина може почати існувати з задоволенням. Саме тому я вважаю, що ці дві цифри - не вирок та ознака безперечного кінця, а знак, що символізує новий розквіт душі та її переродження.