На мою думку , емоції - це реакція на будь-яку дію людей. Якщо в тебе поганий настрій , не хочеш ні з ким спілкуватись , то ти можеш нічого не казати , але твої емоції , відчуття самі все скажуть . Коли людина радіє вона отримує купу шалених емоцій , вона світиться від щастя . Емоції відіграють важливу роль , тому що завдяки ним ми можемо відчувати життя всередині нас. Ти можеш підняти настрій будь якій людині , навіть якщо ти просто посміхнешся їй , вона буде відчувати приємні емоції , емоції щастя і т.д )
шевченко написав дуже багато віршів. та найбільше мені сподобався вірш «садок вишневий коло хати». вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . написаний попри всі заборони писати у 1847 році в с.-петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.
цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:
садок вишневий коло хати,
хрущі над вишнями гудуть,
плугатарі з плугами йдуть,
співають ідучи дівчата,
словами «сім’я, вечеря коло хати » автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. не забувати українські звичаї. коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом .
від вірша віє спокоєм і впевненістю . ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села:
затихло все, тілько дівчата
та соловейко не затих.
Объяснение:
Від виходу друком першого видання "Кобзаря" і до сьогодні про Т. Шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки книг, статей, досліджень не тільки в Україні, айв інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. Його поезія, вірші й поеми хвилювали та хвилюють не одне покоління читачів.
З поетичною спадщиною Т. Шевченка я почала знайомитися ще в дитячому садочку, потім стала читати Шевченка в школі. Вірші, поеми, балади хвилювали мене, викликали співчуття. Серед поетичних творів особливо пам'ятними для мене є поезії, які ніби відкривають внутрішній світ митця. Перш за все це поезії "Думи мої, думи мої". Чому поезії, а не поезія? У Т. Шевченка є дві поезії з такою назвою, які, на мою думку, доповнюють одна одну і свідчать про незмінність поглядів поета на творчість та її призначення.
Перша поезія з такою назвою написана Т. Шевченком 1839 року в Петербурзі. Уже викупили Тараса з кріпацтва, уже навчався він в Академії художеств, а прагнення писати не покидало митця. Чи потрібно його слово, його "діти", як називає Шевченко поетичні рядки своїх віршів? І для кого? Т. Шевченко — син свого народу, відданий син своєї Вітчизни, а тому і ставить перед собою митець завдання:
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, —
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну.
Служити своїм словом рідному народові й Вітчизні, будити в ньому волелюбність — таке завдання поета:
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині.
А в однойменному вірші 1847 року "думами" поет називає вісті з України, без яких він не може жити па засланні. Це сум за рідшім краєм:
Думи мої, думи мої
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
"Думи мої, думи мої..." 1839 року — це твір-програма поета. Покладена на музику, ця поезія стала гімном творчості Кобзаря. Коли лунає Шевченкове слово під супровід музики, то мені теж хочеться встати і співати, — ось така сила — сила Шевченкового слова.
Я вибрала тему В«емоціїВ» тому, що вважаю себе емоційною людиною і мені цікаво дізнатися, що таке емоції і який вплив вони роблять. p align="justify"> Емоції притаманні людині і тваринам. Емоції з'явилися в процесі еволюції живих істот, як життєво важливі пристосувальні механізми, необхідні при адаптації організму до умов і ситуацій його життя. Емоції необхідні, для мобілізації внутрішніх резервів організму. З їх до тварини рятуються від небезпеки, полюють. У людини емоції мають більш складний характер. Чим більш складно організована жива істота, чим більш високий щабель на еволюційному рівні воно займає, тим багатше гамма всіляких емоційних станів, які вона здатна переживати. (1, стр.438). p align="justify"> Емоційний світ пронизує всі сторони життя. Людина, під час пізнання ним дійсності так чи інакше починає ставитися до навколишнього світу і його складових. Він не є безпристрасним ігачем, а навпаки є активною дійовою особою. Людина не тільки відчуває на собі впливу інших людей, їх і своїх вчинків, але і сам виявляє дії на оточуючих. Він переживає те, що з ним відбувається і їм чиниться; він ставиться певним чином до того, що його оточує. Переживання це ставлення людини до навколишнього і становить сферу почуттів та емоцій. p align="justify"> Душевна життя людини наповнена безліччю змінюють один одного переживань, це може бути радість, сум, захоплення, презирство, подив, смуток, тривога, страх, гнів, розчулення, горе, щастя та інше-суб'єктивного ставлення людини до дійсності. Позитивні емоції виникають у суб'єкта в разі, якщо була досягнута мета і навпаки, негативні емоції і переживання виникають внаслідок перешкод у здійсненні мети і задоволення потреб. p align="justify"> Емоції виражають стан суб'єкта і його ставлення до об'єкта, можуть відрізнятися полярністю, тобто мають позитивним і негативним знаком: веселощі-смуток, задоволення-невдоволення та інші. Незважаючи на свій суперечливий характер, в складних людських почуттях вони часто утворюють єдність: у ревнощів пристрасна любов уживається зі пекучої ненавистю. p align="justify"> Ч. Дарвін у своїй книзі В«Вираження емоцій у людини і тваринВ» показав еволюційний шлях розвитку емоцій, порівняв емоційні прояви. Дарвін зробив висновок про те, що виразні рухи людини, пов'язані з емоціями, являють собою рудименти реальних пристосувальних реакцій організму. (1,