Викриття суспільно- політичної системи Російської імперії, засудження її загарбницької політики на Кавказі. Прославлення борців за волю,співчуття поневоленими народам.
На неосяжному літературному небосхилі нашої України сяє чимало яскравих зірок. Сяйво одних таке яскраве , що помітне мільйонам, інші – знані тільки серед невеликого кола шанувальників. Але кожна з них є неповторна у своїй довершеності, індивідуальності розкриття світу та людських почуттів. Ми, як справжні астрономи, вивчаємо вже відомі сузір´я та розкриваємо імена нових світил. Одним з сяючих в ліричному сузір´ї української поетики є ім´я Олександра Олеся. Олександра Олеся називають українським Петраркою. Він – справжній новатор і реформатор в галузі лірики, яку він вивів з хуторянського застою й підняв на європейський рівень. Олесева лірика внесла в українську поезію силу психологізму, поривання до великого, масштабність образів і глибоку мистецьку інтуїцію.
Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України.
Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття.
Як засвідчують історичні документи, втікати з неволі могли переважно чоловіки. Українські жінки ж, які потрапляли до полону, могли звільнитися з ненависного рабства тільки під час козацьких походів. Доля українських бранок була трагічною. Полонянки тужили за рідною землею і нерідко, прагнучи помститися своїм поневолювачам, гинули.
Маруся Богуславка — цілком реальна особа, хоч документальних свідчень про це немає. Про походження Марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім'ї священика. Мабуть, ще дівчиною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького хана. Маруся тужить за рідною землею і, незважаючи на те що вже багато років живе в Туреччині, землю українську називає «наша». Недарма ж і свій ризикований учинок — звільнення українських козаків — вона робить саме на Великдень (найбільше християнське свято). Прощаючись із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам.
Відповідь:
Викриття суспільно- політичної системи Російської імперії, засудження її загарбницької політики на Кавказі. Прославлення борців за волю,співчуття поневоленими народам.