Тема: закликання людини любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність. Ідея: благотворний вплив природи на людське життя. Основна думка: кожен із нас — невід’ємна частинка матінки-природи. Світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу. Жанр: пейзажна лірика. Художні засоби Епітети: «душі своєї», «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «усі пориви», «душі твоєї», «живим поетом». Метафори: «люби природу…для неї», «станеш ти не папіряним, — живим поетом». Порівняння: «люби природу не як символ душі своєї». Антитези: «люби природу не для себе, люби для неї», «будь же сином, а не естетом», «станеш ти не папіряним, — живим поетом».
На мою думку усі батьки дуже добрі! Кожна мама піклується про свою дитину,як кішка за кошенят. Я дякую батькам за те що,завдяки їм на світ з'явилась я! Своїх батьків я люблю за те що: Коли я прийду до мами з якоюсь проблемою вона завжди до підтримає і дасть гарну пораду,коли мені погано мама до взагалі за те що з мамою можна теревенити часами і не помічати як летить швидко час. Папу я люблю за те що коли мені знадобиться його до він до мені татусь завжди допомагав з працею і я йому за це дякую. Взагалі я дуже люблю своїх батьків,вони дуже добрі,чесні і просто хороші люди. Коли у мене в майбутньому будуть діти я хочу щоб вони мене цінували так,як я ціную своїх батьків зараз!
кого? •••••••••••••••••••••••••••••••