Маруся Чурай — художня, високообдарована натура. Це вона створила чарівні пісні, які співає народ.І це ж вона, керована палким коханням, нині звинувачена в страшному злочині — вбивстві. Проте люди дивляться на Марусю з повагою.Людей вражають передусім краса та спокій засудженої Марусі Чурай. Марусю Чурай можна вважати втіленням української жіночого характеру. Вона вірна в коханні і вимагає того ж самого від свого коханого. Коли ж той зрадив Марусю, дівчина зрозуміла, що жити далі просто неможливо. Проте отрута відшукала свою справжню жертву, і зрадливий Гриць знайшов свою смерть. З точки зору звичаїв людських це дійсно є досить справедливим. “Геній і злочин — речі несумісні”, — твердить відомий вираз. Творчість Марусі — це те, що робить злочин просто неможливим. Пісні Марусі Чурай живуть у народі, і ми пам’ятаємо про цю непересічну співачку і мужню вольову жінку.
І дійсно. Взимку майже щодня – свято. Ми ж виділили серед них найбільші:
- Андрія (13 грудня); - Святого Миколая (19 грудня); - Святвечір (6 січня); - Різдво Христове (7 січня); - Новий рік або свято Василя (14 січня); - Водохреща (19 січня); - Масляна (останній тиждень перед Великоднім постом). На перший зимовий місяць, 13 грудня, припадає свято Андрія. В ніч під Андрія хлопці мають найбільші права – єдина ніч в році, коли парубкам вибачають люди всі бешкети. Цьому святу ми присвятили вечорниці-фантазії “На Андрія робиться дівицям надія”. Захід розрахований на дітей середнього та старшого шкільного віку. Як додаток, подаються сучасні гуморески, смішинки та анекдоти.
Свято Миколая найбільш улюблене дітьми, бо Миколай – захисник усіх бідних і знедолених. А ще він приносить дітям подарунки. До цього свята розроблено сценарії “По Вкраїні з краю в край ходить Святий Миколай”.
Сценарій до свята Миколая є також в книзі Романи Кобальчинської “Золоті ключі” (К., 1993, с.177-182), та в журналах “Початкова школа” за 1996р. (№12, с.27-30), “Мистецтво та освіта” за цей же рік (№2, с.61-63).
Шостого січня – Святвечір.
Кожна господиня на Україні встає раненько, щоб приготувати на вечерю аж 12 пісних страв.
На столі головною стравою являється кутя і узвар. Прикрашає стіл дідух (уквітчаний сніп жита чи пшениці). А ще цей вечір у народі носить назву – Багата Кутя.
Діти в багатьох регіонах, а також і на Херсонщині, носять вечерю: хрещеному, хрещеній, найближчим родичам. За принесену вечерю їх чекають подарунки та гостинці.
Сценарій до цього свята “Несу кутю на покутю…” побудовано виключно на краєзнавчому матеріалі.
Святу Різдва Христового присвячено “Різдвяний вертеп”.
Непоганий “Вертеп” знайдете в уже згадуваній книзі Романи Кобальчинської “Золоті ключі” (с.127-130), а також в “Українському народознавстві” О.В. Ковальчука (К., 1992, с.23-33). Для дошкільнят пропонуємо використати “Колядки перед Різдвом” з журналу “Педагогічний вісник” за 1996р., №10.
Тиждень по коляді, напередодні Нового року – Щедрий вечір, або день преподобної Меланії. Познайомити дітей з особливостями його святкування пропонуємо на вечорі народних жартів “Де коза ходить, там жито родить”. Це веселе театралізоване дійство у відповідних костюмах і масках. В цей вечір ватаги дівчат і дітей ходять по хатах і щедрують. Молодь водить Меланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця). Це традиційний Новорічний театралізований обряд.
А перший день нового року ще називають День Василя. Сценарій бажано доповнити книжковою виставкою “Щедрий вечір – добрий вечір”. Для учнів 4-го класу День Василя пропонуємо підготувати за сценарієм Дятла В.Ф. “Щедрий вечір”, (“Розкажіть онуку”, 1996, №24).
Хрещення або Водохреща припадає на 19 січня. У цей день по всій Україні святять воду (хрестять маленького Ісуса Христа). Водосвяттю присвячено гру-конкурс “Тікай, кутя, із покуття, а узвар – на базар”.
Тиждень перед Великоднім постом називається Масляна. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром. Набиралися сил перед довгим постом.
Молодь збиралась на вечорниці і гуляла до ранку (досвітки).
В останній день Масляної проводжали Зиму і зустрічали Весну. Обов’язково проводились ігри на свіжому повітрі: кидали сніжки, з “боєм” брали фортецю, побудовану з снігу або льоду тощо.
Сподіваємось, що “Бібліотечний місяцелік” до в роботі бібліотекарям і всім, хто працює з дітьми різного віку та молоддю.
Михайло Жванецький
Степан Олійник