Відповідь:
Зима розпорошує своє військо: сніги, морози, крижаний вітер... Вона нагадує, що рано чи пізно листопаду настає кінець, коли останній листок торкається землі. Цьогоріч цим привернула до себе увагу берізка, така молода, але така вперта. Вона трималася до останнього, але зима була невблаганнно, вона змогла роздягти і її - юну струнку берізку. Дерево наче зникло, адже стовбур і гілля були тонюсінькіми і з вікна мого будинку їх майже не було видно. Добре, що час летить швидко, і вже скоро берізка наповниться соком, а також подарує свої перші бруньки.
Відповідь:
Питання ролі митця в суспільстві було актуальним завжди: і століття тому, і у вирі сьогочасної дійсності. Так чи інакше, митець являє собою взірець мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, наслідування споконвічних законів моралі. До його слова прислухаються, за ним йдуть.
Тому на ньому лежить надзвичайна відповідальність і за свою позицію та вчинки, і загалом за долю свого народу.
Розуміючи це, Леся Українка створює поему “Давня казка”, в якій з великою художньою майстерністю розробляє тему служіння поета народові в час боротьби проти поневолювачів, у найважчу годину національної історії. Тому особа поета підноситься у творі до таких моральних і соціальних вершин, що, гадаю, не відчути це серцем неможливо. Може, саме через це образ поета (а через нього – усього народу) гостро пронизує й хвилює свідомість читача, викликаючи гарячий відгук у його душі.