ДУмаю це?
Объяснение:Сумна доля чекає ліричного героя. Він скоріш за все засуджений на висилання до Сибіру. Але особисті страждання страждання не лякають його. Митцеві не страшно й бути забутим людьми. Трагічне його невільницьке і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. Сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. Герой уважає, що зроблено дуже мало для славної України; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. Не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. А головне, що трагічна доля чекає Україну. Її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою. Як справжній патріот саме через це найбільш карається поет. У творі ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:
Глави 10-11
Зовсім близько від планети малюка перебували кілька астероїдів, він вирішив побувати там і чого-небудь навчитися.
На першій планеті жив король. Монарх віддавав тільки здійснимі накази. З цієї причини потрібно було чекати точного часу, щоб побачити захід сонця. Маленький принцу стало нудно – йому потрібно було бачити сонячний захід, коли хочеться, за покликом серця.
На другій планеті жив честолюбець, думав, що всі ним захоплюються. Бажання шанолюбця бути розумніше, красивіше і багатше всіх здалося хлопчикові дивним.
Глави 12-13
Третя планета належала п’яниці. Маленький принц був здивований, почувши, що той пив, щоб забути про те, як йому соромно із-за того, що він п’є.
Господарем четвертої планети був ділова людина. Він був завжди зайнятий: рахував зірки у впевненості, що володіє ними. Від нього, на думку героя, не було ніякої користі.
Глави 14-15
На самій маленькій планеті жив ліхтарник, зажигавший і гасивший ліхтар кожну мить. Заняття його було корисним, на думку малюка, тому що ліхтарник думав не тільки про себе.
Герой побував і на планеті географа. Вчений записував розповіді мандрівників, сам же ніколи не бачив морів, пустель і міст.