Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?».
Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», “господнє небо”
Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки — бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету — справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор: «Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!»
Боруля намагається завести у своєму домі «дворянські порядки». Комізм тут досягається через разючу невідповідність між давно усталеним життя се-лянина-хлібороба й омріяною панською шляхетністю
Питання про сенс життя і любові рано чи пізно постає перед кожною людиною. І важливо те, як саме людина відповість на це питання. І Єсенін також не став винятком.
Коли мова заходити про любовної поезії, в першу чергу згадуються ніжні, романтичні та легкі твори Сергія Єсеніна, який увійшов в історію російської літератури як видатний лірик. С. А. Єсенін відомій як співак, що оспівав красу російської природи і любов до жінки. Тема любові звучить для нього дуже яскраво, заворожуюче і в більшості випадків, сумно. Особливість любові в тому, що вона показує дві сторони почуття: щастя и наступаючий за ним смуток та розчарування. Волелюбний співак присвячував вірші багатьом жінкам, кожен з них був для нього неповторний, тому по-особливому звучить і кожен вірш.
У ранній ліриці можна знайти роздуми поета про життя та смерті, але вони більше наповнені юнацьким песимізмом, ніж дійсним роздумами над цим питанням. Радісний, по - справжньому світлий поет з самого початку є з сусідами фатальним, похмурим. У Єсеніна тема сенсу життя, життя та смерті проходить через усю творчість. Всі зустрічаю, всі сприймаю,
Радий і щасливий душу витягнуть .Я прийшов на цю землю щоб скоріше її покинути. Життя і смерть переплетені в творчості поета, починаючи з юнацьких віршів. Мотив трагічного властивий був його віршам вже і в ранній ліриці.
Сергій Єсенін не відразу знайшов своє літературне кредо, він кидався з одного напрямку в інший, твори про :природу, любов, життя. У кожному він показував частинку себе й показував читачеві свої думки та почуття.
Объяснение:Прибрала лишнє та трішки підредагувала деякі речення