Відповідь:
Юшка — помічник у коваля, він робить всю підручну роботу. Він схожий на старого: малий ростом, худий, погано бачить, у нього слабкі руки, йому всього сорок років, але «грудна хвороба» сухота (туберкульоз) підточила з дитинства його сили. Його кличуть Юхимом, але весь народ від мала до велика називає його Юшкою.
Він живе в будинку коваля Хазяїн годує його за роботу хлібом, щами й кашею. Цукор, чай і одяг він повинен купувати собі сам. Однак герой оповідання своє вбоге жалування (7 руб. 60 коп. на місяць) ні на що не витрачає Він працює від зорі до зорі. Його поява на вулиці містечка ранком і ввечері служить людям прикметою того, що або пора всім вставати й прийматися за роботу, або настав час лягати спати. Діти веселяться побачивши Юшки, але їхня радість швидко переміняється злістю. Чому він не поводиться так само, як інші люди? Дітям було б весело, якби вони те нападали на розгніваного Юшку, то тікали б від нього. Дорослі, як і діти, вихлюпують на цього не схожого на них людини «своє зле горе й образу». А безмовний Юшка, побитий, потерпілий від людської злості, говорить про те, що люди дуже люблять його виразити цю любов не вміють. Він говорить, що «серце в людях буває сліпе», що не дає розуміти, кого людина любить насправді, щоб робити тому, кого любиш, тільки добро Юшка щороку йде на місяць кудись. Платонов показує свого героя вдалині від людей, на шляху в інше місто. Там, де ніхто не мучить і не терзає його, він майже не почуває своєї страшної хвороби. «Юшка не приховував більше своєї любові до живих істот. Він відмінювався до землі й цілував квіти… він гладив кору на деревах і піднімав зі стежки метеликів і жуків». Ніхто точно не знає, куди й до кого несе він свої зароблені гроші в мішечку за пазухою. Тільки після смерті Юшки ми довідаємося, що всі його заощадження призначалися для дівчинки-сироти, що йому й родичкою не була. Оточуючі люди вважали, що життя цієї людини позбавлена всякого змісту, адже він нікому нічого не розповідав. Ця людина, такий нікчемних і жалюгідний в очах інших людей, скромно й тихо робив свою добру справу. Один тільки раз він збунтувався, сказавши у свій захист: «Я жити родителями поставлений, я за законом народився, я теж всьому світлу потрібний… Без мене теж, виходить, не можна». Після смерті Юшки жити людям у містечку стає гірше. Тепер ніхто сумирно не бере на себе їхня злість, і вона витрачається між людьми. Дівчинка, вихованка Юшки, «лікує й утішає хворих людей, не стомлюючись угамовувати страждання й віддаляти смерть від ослабілих». Так самовіддана любов Юшки до людей продовжувала робити свою добру справу й після його смерті. Про велику силу любові А. Платонов сказав так: «Любов однієї людини може викликати до життя талант в іншій людині або, принаймні, розбудити його до дії. Це чудо мені відомо… «
Я дуже люблю героя твору Марка Твена Тома Сойєра! Як чудово цей письменник зумів показати психологію хлопчика, його радощі і переживання!
Том Сойєр живе в тітки Поллі, яка і виховує його згідно з пуританською етикою. Саме для нього існують її лайка, дрючок і потиличники. Вона не раз цитує рядок з Євангелія: «Хто жаліє дитя, той губить його». Та не жаліє вона лише Тома, бо він — не такий, як Сід. У цій родині подвійний стандарт у стосунках із дітьми і саме це спонукає Тома бешкетувати, погано поводитися.
Та Том не переймається проблемами тітчиного виховання, він завжди знаходить вихід. Ось тітка загадала йому пофарбувати огорожу. То й що? Бешкетник Том із цього ціле шоу організував і досяг бажаного: усі приятелі фарбували із захватом, а Томові дісталися усілякі «цінності».
Та й недільна школа, яку відвідує Том, не відрізняється методами від виховання тітки Поллі. Тут треба зубрити євангельські тексти — і все. Звісно, Томові не цікаво, ось він і бешкетує у школі, або просто не хоче до неї ходити. А іспити взагалі закінчуються комічно: з горища на голову вчителя Том спустив кішку, яка з переляку дряпалася і верещала, вчепилася кігтями в перуку вчителя і зірвала її, а під нею, виявляється, — лисина!
Том — гарний, дуже добрий, веселий і дотепний хлопчик. Він кмітливий, романтичний, із бурною фантазією, яка штовхає його на пошуки пригод. Взагалі-то найбільше Тома виховує його друг Гек і ті люди, з якими він зустрічається під час своїх пригод. Співчуття, правдолюбства, добра, справедливості він навчається поза школою і родиною.
Чи є зараз такі хлопчики, як Том? Звісно, що є. Майже в кожному з нас живе веселий бешкетник, невгамовний фантазер, вмілий витівник Том Сойєр!